Венберь, -рю, м. = имберь. Несу перчику, венберю на сюю любу вечерю.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Зароди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Зародиться, зачаться. Курчата в яйцях через тиждень уже й зародились на лежанці під квочкою. 2) Родиться, уродиться. Катря не в матір зародилася — палка, прудка дівчина.
Злякати, -ка́ю, -єш, гл. Испугать. Не вір, то звір, хоч не вкусе, то зляка. Запитала вона зляканим голосом.
Ігра, -ри, ж. = гра.
Моча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Мокать. А не хочеш — вибачай: ложечки не мочай.
Нав'яза́ти, -ся. Cм. нав'язувати, -ся.
Нерозборливий, -а, -е. Непонимающій. Я жінка нерозборлива, та й то бачу, що не так.
Поморочити, -чу, -чиш, гл.
1) Нѣкоторое время морочити.
2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Трахати, -хаю, -єш, гл. Стучать. Це ви, пане, трахали в стінку? Ні, не я. — А я думала, шо ви та й прибігла.
