Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. 2) Домовой. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. 4) Маленькій водопадъ. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала).
Знамено, -на, с. 1) Знакъ, знаменіе. Мій меч? Це знамено святої правди. 2) Знамя. Вже військо пішло, знамена мають. Наше національне знамено. 3) Печать, клеймо.
Кийочок, -чка, м. 1) Ум. отъ і. кий. 2) Небольшая палочка, обвязанная вишневыми ягодами сверху до низу, кромѣ кончика, за который держить рука.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано.
Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.
Літня́чка, -ки, ж. = літник 1.
Ма́дзур, -ра, м. 1) Прозваніе малороссовъ, исповѣдующихъ католическую вѣру. 2) Большая крыса, пасюкъ, Mus decumanus.
Ма́ківка, -ки, ж. 1) Маковка, головка мака. 2) Цвѣтокъ мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Дівчина почервоніла як маківка. 3) м. водяна = мак водяний. 4) маківки. Родъ вышитаго узора на сорочкѣ. 5) Хороводная игра (Cм. мак 8), а также красивая дѣвочка, которую въ этой игрѣ, подъ конецъ пѣсни, подбрасываютъ вверхъ, представляя тѣмъ отряхиваніе мака. Ум. маківочка. Її ж дочка, як маківочка.
Ославитися, -влюся, -вишся, гл. = вславитися. Ой славен, пишен молод женишок. Ой чим же він да й ославився? — Огородив двір щирим залізом.
Росхристя, -ті, об. Ходящій съ открытой грудью.
