Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галушник

Галушник, -ка, м. Большой любитель галушекъ. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУШНИК"
Братівство, -ва, с. соб. Братья. Желех.
Екза́мен, -ну, м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265.
Кльоб, -ба, м. Пучекъ связанныхъ послѣ очистки отъ кострики пеньки или льна. Шух. І. 147.
Кола, -ли, ж. Телѣга. Вийди, мила, з коли, покажи личенько родові. Гол. IV. 302.
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Вас. 154. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Перезов, -зви, ж. = перезва. Маркев. 146. Просить, шоб ви приходили в перезов. Грин. III. 450. Розсунь, свате, хату великую перезов маєш. Н. п.
Позліплювати, -люю, -єш, гл. Слѣпить (во множествѣ).
Пообгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и обгорнути, но во множествѣ. Ноги аю пообгортайте кожухом, а то померзнуть. Славяносерб. у.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.