Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галузка

Галузка, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
Гребі́ночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гребінка. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.
Міньба́, -би́, ж. Мѣна, размѣнъ. мінька и міньки, нар. Въ выраж. давай мінька! ходім міньки! Давай мѣняться. Давай лишень мінька на одежу та виходь із сії пакосної ямки. К. ЧР. 396. Ходім міньки на крашанки.
Поламатися, -маюся, -єшся, гл. Изломаться. Воли поздихали, вози поламались. Шевч. 532. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся. Ном. № 1679.
Помугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.
Попасання, -ня, с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.
Прогайвина, -ни, ж. Прогалина.
Скількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Устяж нар. Цугомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.