Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галузка

Галузка, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗКА"
Вусельниця, -ці, ж. = гусениця. Вх. Пч. І. 6.
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер. Вх. Зн. 24.
До-цури́ нар. все до-цури́. Все рѣшительно. згоріло до-цури́. Сгорѣло до тла. Харьк.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче. Ном. № 2636.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Козля, -ля́ти, с. = кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.
Полоскотати, -чу́, -чеш, гл. Пощекотать.
Розскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. розску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. Раздергивать, раздергать, расщипать. Розскубати ковтуння (у вовні). Вас. 202.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І.
Татарва, -ви, ж. соб. Татары.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.