Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Вугельник, -ка, м. Обжигатель углей.
Зава́лькуватий, -а, -е. Лѣнивый? неповоротливый? Потім як роздивилась ближче, дак і завалькуватий, і лемехуватий (дід).
Менува́ти, -ную, -єш, гл. Именовать.
Нічогенький, -а, -е. Посредственный.
Піскля, -ля́ти, с. = курча.
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Сібірник, -ка, м.
1) Сосланный въ Сибирь.
2) Злодѣй, разбойникъ.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Утісняти, -няю, -єш, сов. в. утісни́ти, -ню́, -ниш, гл. Притѣснять, притѣснить.
