Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галущанка

Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЩАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЩАНКА"
Бак сз. = пак. Кв.
Бакир 1
Волочище 2, -щі, ж. Ув. отъ волока.
Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. Чуб. III. 427. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
Запошива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запоши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Запошивать, запошить. Одна шила, друга запошивала. Мнж. 150.
Ломіга, -ги, ж. Большая дубина, большая палка.
Обашморити, -рю, -риш, гл. = обашпорити. Обашморив другий грунт недалеко од Триполля. О. 1862. V. 9. (Варф. Шевч.).
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЩАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.