Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галущанка

Галущанка, -ки, ж. Порода мяты. Вх. Лем. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЩАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЩАНКА"
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Кваснути, -сну, -неш, гл. = квасніти. Шиплять, як кваснуть, буряки. Котл. Ен. III. 33.
Недоспів, -ву, м. Недопѣтое. Недоспів твій доспівую, мій брате. К. Дз. 25.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Отерпнути, -пну, -неш, гл. Отерпнуть, замереть. Отерп і сам, не стало мови. Мкр. Г. 56. Як побачив вовка — отерп, одерев'янів, а шапка на самому чолопочку. Н. Вол. у.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Сповиття, -тя, с. Пеленаніе, пеленки. Ой спи, дитя, без сповиття! Маск.
Удесятерити, -рю, -риш, гл. Удесятерить. Удесятеро, нар. Вдесятеро, въ десять разъ.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння. Лубен. у.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЩАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.