Викачалкувати, -кую, -єш, гл. Побить скалкой. Вона його викачалкувала та й прогнала.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Давиться, надавливаться.
2) Быть угнетаемымъ.
3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться.
Зась! меж., выражающее запрещеніе: нельзя! не смѣть! Що попові можна, то дякові зась! Очима їж, а рукам зась! Горілка, кажуть, не дівка, а козакові зась. Я з хорошим постояла, тобі зась, тобі зась! Иногда употребляется въ видѣ существительнаго: Нить, бо пику натовчу!... А зася до пики ти не знаєш?
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться.
Кілька, кільки и кілько, нар. 1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. 2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Я кільком казав — коли не хотять. То хустку купила, то сорочок справила кільки. Сила одного чоловіка або кількох людей.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану.
Похва, -ви, ж. = піхва. В похву шаблю не ховаю.
Сирий, -а, -е. 1) Сырой, не сваренный. Сире мясо, сира картопля.
2) Сырой, влажный. Щоб тебе сира земля пожерла.
3) ? Сира душа їсти хоче. Ум. сиренький, сиресенький.
Триумф, -фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно.
Тупу-тупу, меж., выражающее топотъ. Тупу-тупу ногами, сколю тебе рогами.
