Дністер, Дністро́, -стра́, м. Рѣка Днѣстръ. Мет. 392. К. Досв. 102. А ти прощай, Дністер, ой ти річко мутная, вже ж нам більше з тебе води не пити. Грин. ІІІ. 603. Ум. Дністрочок. Чуб. V. 82.

Доспорожня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Bсе опорожнить до того, что.... Доспорожнялася уже: затого і на кашу нічого.

Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.

Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. О. 1862. V. 92. Cм. наємець.

Передузяття, -тя́, с. Предпріятіе. К. ХП. 9. Сим не зупиняймося, миле браття, що таке велике передвзяття роспочинаємо малими силами. К. ХП. 133.

Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.

Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. Ном. № 959. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. Конст. у. Б. Г. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. Шух. І. 181. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Шух. І. 178, 179. Ум. стільчик.

Таїтися, таюся, -їшся, гл. Скрываться, не обнаруживаться. Що зробила — не таїсь, признайсь лучче. Як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. МПр. 35.

Терлиця, -ці, ж. 1) Трепалка, снарядъ для трепанія льна, пеньки. Гол. Од. 35. Грин. III. 651. Части ея: ножки — со́хи, на нихъ опираются стоящія ребромъ и параллельно дощечки — ре́бра, сте́гна, пространство между которыми называется жоліб, въ послѣдній падаетъ ме́чик съ фосто́м (ручкой) съ одного конца, а съ другого онъ прикрѣпленъ чо́пиком. Шух. I. 147. Тіпає плоскінь або матірку, скрипить терлиця під повіткою. Мир. ХРВ. 125. Ум. терличка.

Хижа, -жі, ж. 1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580. 2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. МУЕ. ІІІ. 18. 3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. Рудч. Чп. 186.