Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.
Биркувати, -ку́ю, -єш, гл. Отмѣчать, дѣлать помѣтки, нарѣзки. Cм. бирка 4.
Вереду меж., обозначающее капризничанье. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Вереду-вереду та пасла дівчина череду.
Вихилятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Выгибаться, выгнуться. Дуб на йому (на чоловікові) трохи вихиливсь. А чого, коню, вихиляєшся? Чи я важко на тобі сидю?
2) Наклоняться, наклониться, склоняться, склониться. Годі тобі, чумаченьку, на пужально вихилятися.
3) Высовываться, высунуться, выставляться, выставиться.
4) Выступать, выступить. Вихиливсь за Кучманський шлях.
Воркотя, -ті, об. Ворчунъ, ворчунья.
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Ум. же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня!
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. 2) = сліпак 2. 3) Родъ дѣтской игры.
