Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганус

Ганус, -су, м. Анисъ. Левч. 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНУС"
Безпам'Яття, -тя, с. Безпамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Гарматочка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Жме́ня, -ні, ж. 1) Горсть, часть руки. Лучче синиця в жмені, ніж журавель в небі. Ном. № 7295. Сім'ю свою треба хазяйці так тримати, як мак у жмені. МВ. ІІ. 84. 2) Пригоршня, горсть, количество сыпучихъ тѣлъ, пеньки, льна и пр. которое можетъ помѣститься въ горсти. Вас. 200. Чуб. VII. 408. Саме менше, а жмінь шість (конопель) пропало. ЗОЮР. І. 11. Візьми, сестро, піску жменю. Макс. Висипав їй жменю дукатів. Стор. МПр. 41. Укинув попелу жменю. Рудч. Ск. І. 106. 3) Какъ обозначеніе малаго количества: немного, малость. За старого Хмеля (Богд. Хмельницького) людей було жменя. Ном. № 666. Оглянувся Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини. К. ЧР. 340. Стоїть хатина, коло неї жменя города. Левиц. І. 100. 4) Часть полотика, полольщицкой кирки: желѣзная треугольная пластинка, — посредствомъ уха она надѣвается на рукоять. Шух. I. 164. Ум. жме́нька, жмі́нька, жмі́нечка. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Ном. № 9677. Ув. жме́нище.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. Чуб. V. 1096. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. Єв. Мр. X. 1. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Ном. № 2850. Слово неправдиве звичаю не знає. Лавр. 123. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася. МУЕ. III. 160.
Мирськи́й, -а́, -е́ Мірской, свѣтскій. Тісно було нашому юноші в монастирі і не до вподоби серед мирського товариства. К. Гр. Кв. XII.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві. Ном. № 7308.
Позачіплювати, -люю, -єш, гл. Зацѣпить (во множествѣ).
Ужівка и ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Кіевск. у. Ум. ужівочка, ужілочка. Грин. III. 304.
Шандарик, -ка, м. пт. = одуд. Шух. I. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.