Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наріжник

Нарі́жник, -ка, м. 1) Уголъ крыши, угловое стропило. Залюбовск. 2) Оковка листовымъ желѣзомъ угла сундука (на крышкѣ и внизу). Вас. 150. 3) Часть ключа. прибора для ношенія сѣна. Cм. ключ. Шух. І. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРІЖНИК"
Бойка, -ки, ж. Малоросска-галичанка, жительница Бойківщини. Желех.
Бровань, -ня, м. Имѣющій большія брови.
Владання, -ня, с. Обладаніе.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Чуб. V. 1087. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней. Опат. 25.
Камратисько, -ка, м. = камрат (ув.). А чекайте, камратиська, горілки нап'ємся. Гол.
Лю́ляння, -ня, с. Баюканье.
Понараювати, -раюю, -єш, гл. = понараджувати.
Сторч нар. 1) Внизъ головою, вверхъ ногами. Сторч головою — догори ногами. 2) Перпендикулярно, стоймя, отвѣсно. І зачало човни бурхати, то сторч, то на бік колихати. Котл. Ен. IV. 8. 3)дивитися, зирнути, поглядати. Смотрѣть, взглянуть, посматривать изподлобья, сурово, недружелюбно. Старий насупить брови, зирне на його сторч та й каже: нехай лишень виясниться, бач, нахмарило. Кв. Сторч на море поглядає. Шевч.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Червоноверхий, -а, -е. Съ краснымъ вершкомъ. Шапки червоноверхі. Морд. Он. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.