Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напудити

Напу́дити, -джу, -диш, гл. 1) Налить. Багато бочок напудили. 2) Намочить. От напудив, як той віл! 3) Напугать.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУДИТИ"
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Віджалувати, -лую, -єш, гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло.
На́вертом нар. пе́ршим на́вертом, дру́гим на́вертом и т.д. (зайти́, заї́хати). Въ первый разъ, во второй разъ и т. д. (зайти, заѣхать).
Невпокійний, -а, -е. Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Г. Барв. 238. Сни невпокійні сняться. МВ. ІІ. 9. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне. Мир. ХРВ. 35.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Перешумувати, -му́ю, -єш, гл. Перебродить.
Підбільшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. підбільшитися, -шуся, -шишся, гл. Увеличиваться, увеличиться.
Побурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать. Ні, в мене свекруха не зла. Часом побурчить трохи, а не лає. Харьк.
Повидну нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.
Товк! II, меж. Толкъ! Він мене товк під бік. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.