Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напрядати I

Напряда́ти I, -да́ю, -єш, сов. в. напря́сти, -ряду́, -де́ш, гл. Выпрядывать, выпрясти. По два починки напрядаю. Чуб. V. 916.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРЯДАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРЯДАТИ I"
Вершнюк, -ка, м. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Ветуля, -лі, ж. = ватуйка. Вх. Уг. 230.
Зага́кливець, -вця, м. Заика. Вх. Лем. 414.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила! Грин. II. 166.
Лазниця, -ці, ж. Банщица. Ум. лазни́чка.
Надпа́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпали́ти, -лю́, -лиш, гл. Сжигать, сжечь часть. Подпалена свічка воскова. Сим. 232.
Обашлувати, -лую, -єш, гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Рк. Левиц. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Гол. І. 90. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Поспінути, -ну, -неш, гл. = поспіти. На обід саме поспінеш. Мир. Пов. І. 112.
Тиснутися, -нуся, -нешся, гл. Тѣснить ся, толпиться, жаться. Тиснуться, як до дари в церкві. Ном. № 3157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРЯДАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.