Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напутити

Напути́ти Cм. напучувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУТИТИ"
Будка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буда. 2) Кладовая. Екатер. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. 3) Навѣсъ на столбахъ надъ гончарнымъ горномъ, досчатая крыша котораго раскрывается во время топки въ горнѣ. Вас. 180. 1) Простой экипажъ съ верхомъ. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Мет. 55. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон: кобила їх везе кривая.... Котл. Ен. V. 34. 5) Костный остовъ спины птицы. Лохв. у.
Вінкобрани, -ран, ж. мн. Принятіе женихомъ и дружком небольшихъ вѣнковъ. Желех.
Воратися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ своего поля прихватить чужаго.
Килимок, -мка, м. Ум. отъ килим.
Кочало, -ла, с. 1) Кругъ. Оббігає череду три рази в кочало. Шух. І. 212, 213. 2) Кружокъ деревянный или иной, — входить въ составъ различныхъ предметовъ: у рюмки въ него упирается ножка, у кужівки оно делитъ верхнюю часть (кужівник) отъ держака, оно обхватываетъ било друлівника и пр. Шух. І. 148, 277, 307. Ум. ко́чальце. Кружокъ, обхватывающій нижній конецъ веретена. Шух. І. 148.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Посл. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Чуб. І. 268. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. Мкр. Н. 29. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Чуб. V. 370. Мудре дерево. Шух. І. 88. Мудрого борщу наварила.
Навпісля́ нар. Впослѣдствіи; потомъ, послѣ. Навпісля чую — мій пан аж заслаб. Левиц. І. 147. Навпісля дає вона молодому два хліби. О. 1862. IV. 27.
Переступати, -па́ю, -єш, сов. в. переступи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Переступать, переступить. Чуже, переступи, та не займай. Ном. 2) Загораживать, загородить (дорогу). Не переступай дороги. 3) Преступать, преступить, нарушать, нарушить (законъ), дѣлать преступленіе. Через закон переступлю, а зроблю по своєму. Кв. Як ти грішиш, що в тім за нужда Богу і що йому, як ти переступаєш? К. Іов. 77. І що я йому зробила таке, чим перед ним переступила? Мир. Пов. І. 164.
Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Стоян, -на, м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. Лебед. у. 2) Дверной косякъ. Лебед. у. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. Н. Вол. у. 4) Стоячій улей. Подол. г. 5) = стояк 1. 6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. Чуб. V. 329. 7) Раст. = смердючка. ЗЮЗО. І. 140. Ум. стояно́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПУТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.