Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный.
Бубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Дітвора бубонить, регочеться.
Добро́дійство, -ва, с. 1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. 2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ва́ше добро́дійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали.
Дя́дюшка, -ки, м. = дядько. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі то стріне собаку та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?»
Заваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Завалять. 2) Напачкать.
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці.
Стиранка, -ки, ж. Кушанье = затірка. Бив циган циганку за пісну стиранку.
Хапу́-хапу́! меж. для выраженія частого хватанія.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати.
Шпигувати, -гую, -єш, гл. Шпіонить.
