Догу́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. догуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Догуливаться, догуляться. Вже козачка в корчмі догулялась, що шинкарка в потилицю виганяла. Догуляються так до четверга.
Звіри́на́, -ни, ж. 1) = ii. Звір. В кущах чатують на звірину. Св. Юрій почав скликати до себе усяку звірину. 2) соб. Звѣри, звѣрье. Зібралася звірина до своєї громади. 3) Звѣрина, звѣриное мясо. А в селянина в борщі свинина.... А. в дворянина з перцем звірина. Ум. звіри́нка.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують.
2) Пытать.
3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали.
Наблюва́ти Cм. набльовувати.
На́кожні, -нів, мн. Кожаныя рукавицы.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає.
Перепит, -ту, м.
1) Разспросъ.
2) Переспросъ.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали.
Просивий, -а, -е. Сѣдоватый, съ просѣдью. Ум. просивенький. Ой налетіло дві, три зазуленьки, всі три простенькі.
