Блевузнити, -ню, -ниш, гл. = блягузкати. Що на рот налізе блевузнить.
Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи.
Довми́тися, доуми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Додуматься, сообразить, смекнуть. Коли б було не довмився, що робить, то тяжкеє б лихо сталося. Він довмився, що посіяти. Добре ви собі довмилися.
Кіптіти, -пчу, -тиш, гл. Дымиться. Не туман то в полі кіптить, не грім грімить.
Мунде́р, мунди́р, -ру и мунду́р, -ра, м. Мундиръ. Ум. мунде́(-и́, -у́)рик, мунде́ (-и́, -у́)рчик, мунду́ронько. Другий в однім мундеричку дріжить увесь.
Обтік, -току, м. Островъ, небольшая часть земли временно окруженная водою.
Позагинати, -на́ю, -єш, гл. Загнуть (во множествѣ).
Похмуратися, -рається, гл. безл. = нахмарити. Похмурилося на дворі.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Чикати, -каю, -єш, гл.
1) Рѣзать ножемъ, ножницами.
2) О птицахъ: чирикать, стрекотить. Сорока чикат.