Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напучати

Напуча́ти, -ча́ю, -єш и напучувати, -чую, -єш, сов. в. напути́ти, -пучу, -тиш, гл. Указывать, указать путь, надоумливать, надоумить. Хиба я напучав їх красти? Сами зробили, а на мене клеплють. Новомоск. у. Я тебе розважала, напучала, як рідна мати. Г. Барв. 246. Тепер я тебе напучу, як помиритися з жінкою. Г. Барв. 343. Мабуть нечистий напутив його. К. ЧР. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПУЧАТИ"
Болячкуватий, -а, -е. Покрытый нарывами, чирьями.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила. О. 1862. IX. 66.
Збагаті́ти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть. К. Досв. 170. З того часу цареве царство побільшало і збагатіло. Стор. І. 84.
Купувати, -пую, -єш, сов. в. купити, -плю́, -пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Макс. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. Мет. 13. І хліба ні за ща купити. МВ. купувати молоду. Въ свадебномъ обрядѣ давать угощеніе и деньги братьямъ невѣсты и ихъ товарищамъ, которые будто-бы продаютъ послѣднюю. Мил. 123. 2) Брать землю въ аренду. Чи не можна б на цей год купить де небудь землю на овес? Нѣжин. у.  
Мо́жній, -я, -є. = можливий. Нечожня річ... сталася можньою. К. ХП. 17.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.
Слобонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. слобони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Освобождаться, освободиться, избавляться, избавиться. Слобонилась од.... напасти. К. ЧР. 91.
Сподітися II, -дінуся, -нешся, гл. Дѣваться. Десь то я, мої милі браття, та й сподінуся. Сподінувся пан Свірговський у сирій могилі. АД. І. 160.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.