Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайдуцький

Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙДУЦЬКИЙ"
Бидзатися, -дзаюся, -єшся
Вавцір, -ра
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Деше́вий, -а, -е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться въ кабакъ. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: «От я буду танцювати». Рудч. Ск. І. 215., Ум. Дешеве́нький и дешеве(і)сенький, -а, -е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. Кв.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся? Канев. у.
Поростовкмачувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и ростовкмачити, но во множествѣ.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Скрепеник, -ка, м. Сотъ, прилѣпленный въ пустомъ ульѣ для новаго роя.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙДУЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.