Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Відливатися, -ваюся, -єшся, сов. в. відлитися, -діллюся, -ллєшся, гл. Отливаться, отлиться, назадъ литься. то ваші сльози їм одливаються — отомщаются. МВ. І. 28.
Жи́тельний, -а, -е. = житяний. Да зрабила пужку жительну. Грин. ІІІ. 49.
Загрі́ток, -тку, м. Теплота. Желех.
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Засві́дчувати, -чую, -єш, сов. в. засві́дчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Поперемішуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Перемѣшаться, смѣшаться (о многихъ).
Потурити, -рю́, -ри́ш, гл. = потурлити. Ном. № 12822.
Хряснутися, -нуся, -нешся, гл. = хряпнутися.
Цуґа, -ґи, ж. 1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки. Чуб. ІІІ. 393. 2) Часть ткац. станка. Cм. верстат. 3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ном. № 7532. Ум. цуґойка.
Нас спонсорують: