Відболіти, -лю, -лиш, гл.
1) Проболѣть, поболѣть. Будуть же. бити, то за кожен стрючок (гороху краденого) відболить.
2) Переболѣть.
3) Отгнить. Цей ніготь у мене відболів, та новий виріс.
Віра, -ри, ж. 1) Вѣра; довѣріе. А в козака стільки віри, як на синім морі піни. діймати, няти, поняти віри. Вѣрить, повѣрить. З брехні не мруть, та вже віри більше не ймуть. Не хоче дядько йти, та ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату. Брат і віри поняв, а того не знав, сердега, що жіноче плем'я лукаве. 2) Вѣра, религія. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. анахтемська, пся, чортова віра. (Брань). 3) Народъ. Прийде віра християнськая во небесний рай. Ум. віронька.
Гамала, -ли, ж. Смѣсь? Родъ кушанья? Накришили так то того, то сього, — вийшла чисто гамала, — поїли.
Зманити Cм. зманювати.
Незбутний, -а, -е. Несбыточный.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ.
Поскривлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл.
1) Искривиться (во множествѣ).
2) Сдѣлать недовольную мину (о многихъ). Всі сестри, дивлячись ни матір, і собі поскривлялись.
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ.
Тихцем нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем.
Тонкий, -а, -е. Тонкій. Тонкий дубок. Тонка сорочка. Тонкий чоловік. Тонкий голос. Хто ж викохав тонку гнучку (тополю) в степу погибати? Ум. тоненький, тонесенький, тонічкий. Сіла, пала в матінки в садочку на тоненькому бересточку.