Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

луп!
лупа
лупа 2
лупавка
лупай
лупак
лупання
лупання 2
лупати 1
лупати 2
лупатий
лупатися
лупень
лупесати
лупесиння
лупеха
лупина
лупирь
лупити
лупитися
лупіж
лупій
лупійка
лупкавка
лупкати
лупління
лупнути
лупцювати
луск
луска
лускавка
лусканець
лускати
лускатися
лускач
лускирь
лускіт
лусковий
лускоріх
луснути
лусом
лусонути
лусочка
луста
лусь!
лут
лутець
лутина
лутка
лутовий
луток
луття
луцак
луципір
луча
лучай
лучатися
лучен
лучечок
лучик
лучина
лучити
лучитися
лучиця
лучка
лучковатий
луч-луч!
лучний
лучний 2
лучник
лучниця
лучня
лучок
луччати
лучче
луччий
лушник
лушниця
лушня
лушпа
лушпайка
лушпак
лушпанити
лушпелина
лушпина
лушпиння
лушпиночка
лущ
лущак
лущати
лущик
лущина
лущити
лущитися
лущиця
лущіння
львів
львівський
львовий
львов'янин
львов'янка
льнування
льнувати
льняний
льод
льодівка
льодниця
льодовий
льодовня
льодок
льокай
льолечка
льолька
льоля
льом
льон
льонець
льоник
льониченько
льонище
Балабанський, -а, -е. ? Ус балабанський чуприна черкеська. Ном. № 8589.
Вислухач, -ча, м. Слушатель. Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем. Ном. № 12871.
Ду́мка, -ки, ж. Мысль; намѣреніе, замыселъ. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. А думка край світа на хмарі гуля. Шевч. 9. таќа в йо́го ду́мка. Онъ такъ думаетъ, предполагаетъ. Така́ в йо́го думка була, щоб дівчина йому жінка була. Мил. 97. на ду́мці стоя́ти. Не сходить съ ума, быть на умѣ. на ду́мку спа́сти. Придти въ голову. Стор. МПр. 51. ду́мка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. ду́мка таќа, що.... Можно думать, что... ду́мку взя́ти. Вознамѣриться, рѣшить. Узяла собі таку думку: покину їх. мн. МВ. І. 10. на мою́ ду́мку. По моему мнѣнію. 2) Родъ лирическаго стихотворенія (элегическаго характера). Ум. ду́монька. Голос як сурмонька, т'але ж чортова домонька. Ном. № 2984. Слова твої прекраснії, превражая думка. Мет. 107.
Заразли́вість, -вости, ж. Заразительность.
Зачви́ркати, -каю, -єш, гл. Забрызгать, заплевать.
Здорове́цький, -а, -е. = здоровезний. Позносив на ту ж гору здоровецьке каміння. Стор. МПр. 167.
Ослиця, -ці, ж. Ослица. (Плаче) ослиця за ослям. Чуб. І. 92.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство. Ном. № 5509.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить. Ном. № 518.
Сподобитися, -блюся, -бишся, гл. = сподобатися. В чистім полі, край дороги ляхам сподобився. Чуб. V. 954.
Нас спонсорують: