Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лушпина

Лушпи́на, -ни, ж. 1) = лушпайка. Не жалій хазяїна, їж картоплю з лушпиною! Ном. № 10381. Горіхові лушпини. 2) Скорлупа яицъ. Ум. лушпинка, лушпиночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШПИНА"
Допівзруйно́ваний Полуразрушенный.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Заля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиться (о волосахъ). Але ж то як у тебе залямчилось волосся, трудно й гребінцем потягти. Брацл. у.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. В неї подвір'я сріблом леліє. Гол. III. 543. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Чуб. V. 23. Там вода леліє, на єї дивлюся. Мет. А на морі вода леліла. Н. п. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала. Мет. 414.
Наза́вжди нар. Навсегда. Ном. № 13421.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ. Kolb. І. 65.
Передпічний, -а, -е. , передпічній, -я, -є. Находящійся предъ печью. передпічна стіна. Стѣна против печи. Черк. у. передпічне вікно́. Окно противъ печи. ХС. III. 50. Вас. 193.. Cм. причілковий, половий.
Понаграватися, граваємося, -ваєтеся, гл. То-же, что и награтися, но о многихъ.
Прапірок, -рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Мет. 414. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили. АД. І. 255.
Убогачення, -ня, с. Обогащеніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУШПИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.