Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучковатий

Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧКОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧКОВАТИЙ"
Багаччий, -а, -е. = багатший. Зробився ще багаччим од брата. Чуб. І. 217. Багачча од північної українська природа. Левиц. Пов. 5.
Виделка 1, -ків, мн. = вилка. Подайте виделка. Мнж. 170.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.
Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Ном. № 8079. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін. Канев. у.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35).
Придержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. придержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця. О. 1862. V. Кух. 38. 2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Сито IIнар. Жирно. Вари лишень гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. І. 11.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Тяжкість, -кости, ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру. Гн. І. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧКОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.