Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лушниця

Лу́шниця, -ці, ж. = лучниця. Вх. Зн. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШНИЦЯ"
Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. О. 1862. VII. 63. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало. Сніп.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Kolb. І. 43. Гол. Од. 19, 69. Вас. 156. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Федьк. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. Стор. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Котл. Ен. Ум. кучомка. Чуб. VII. 414.
Нагота́, -ти, ж. Нагота. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться хуже. 2) Дурнѣть.
Спрянути, -ну, -неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть? Чуб. II. 183.
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.