Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Він нами гордує. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Задніпро́в'Я, -в'я и задні́пря, -ря, с. Заднѣпровье. Вес Задніпров'я, мов грім його ударив, запалало.
Задра́ти, -ся. Cм. задира́ти, -ся.
Затрима́ння, -ня, с. Задержка.
Кучма, -ми, ж. 1) Шапка мѣховая мохнатая. Благословіть, отче! — каже Василь, знявши кучму. Він і по одежі щось не просте: татарська кучма насунулась йому на очі. 2) Всклокоченная голова. кучму да́ти. Причинить хлопоты, насмѣяться. Хто в Бога вірує, ратуйте!.. А хто ж таку нам кучму дав? Ум. кучомка.
Нагота́, -ти, ж. Нагота. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Дѣлаться хуже.
2) Дурнѣть.
Спрянути, -ну, -неш, гл. Убрать. Казав, щоб я ліч спранув, у костри щоб склав.... А де ж мені спрануть?
Тепліти, -лію, -єш, гл. Теплѣть.
Урядників, -кова, -ве Принадлежащій чиновнику.
