Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лишатися
лишачий
лише
лишень
лишенько
лишечко
лишир
лишити
лишівка
лишка I
лишка II
лишки I
лишки II
лишко
лишниця
лишній
лишок
лишонька
лиштва
лищати
лищиця
ліб
ліберія
лівак
лівар
лівачка
ліверник
лівий
лівиця
лівкутник
лівкутниця
лівний
лівобіцький
ліворуч
лівцун
лівцунка
лівша
лігарь
лігвиско
лігвище
лігво
лігма
ліґерка
лід
лідниця
лієчка
ліженько
ліжко
ліжма
ліжник
ліжниця
лізиво
лізка
лізко
лізок
лізонька
лізти
лій
лійка
лійкуватий
лійці
лік
лікаренко
лікарів
лікарівна
лікарка
лікарня
лікарственний
лікарство I
лікарство II
лікарський
лікарчин
лікарчук
лікарь
лікарювати
лікоть
лілійовий
ліліовий
лілія
лім
лінивий
лінивіти
ліниво
лінивство
лінитися
лінка
лінкуватий
лінний
ліннишки
ліногуз
лінок
лінощі
лінтюга
лінування
лінуватися
ліньки
лінюга
ліпак
ліпанда
ліпар
ліпарь
ліпашка
ліпець
ліпити
ліпиця
ліпкий
ліплянка
ліпник
ліпота
ліпчитися
ліпш
ліпшати
ліпше
ліпший
ліп'янка
ліра
лірвист
лірик
лірика
ліричний
Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Колодочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колодка въ указанныхъ значеніяхъ. 2) Черенокъ ножа. Г. Барв. 463. 3) Подборъ деревянный, обтянутый кожей. Чуб. VII. 431. Ввійшов молодий парубок в крамній сіренькій козачині, в чоботях на колодочках. Левиц. Пов. 181. 4) Деревянная выпуклая часть сѣделки, — къ ней прикрѣплены металлическія дужки для пропуска черезсѣдельника. Вас. 160.
Муги́кати, -каю, -єш, гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.
Му́лятися, -ляюся, -єшся, гл. = мулитися. Кажи, не муляйся. Н. Вол. у.
Наря́ддя, -дя, с. соб. Орудіе. Дає Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарне нарадя. Чуб. II. 523.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Роскидати, -да́ю, -єш, сов. в. роскидати, -даю, -єш, одн. в. роскинути, -ну, -неш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидывать, раскидать, раскинуть. Бідні роскидають, а багаті збірають. Ном. № 1361. Не штука роскинути, а штука зібрати. Ном. № 10620. 2) Разрушать, разрушить, разобрать (постройку). А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дрівець. Ном. № 10289. 3) Раскидывать, раскинуть врозь. Лежить собі на пісочку, білі рученята роскидала. Шевч. 24. 4) Простилать, простлать, разослать. Роскиньте ж, небожата, червоний цвіт славетний по чорній сумній домовині Тарасовій. К. (О. 1861. VI. 31).
Тамбурок, -рка, м. Родъ ручныхъ пялецъ. Шейк.
Убірання, -ня, с. 1) Одѣваніе. 2) = убрання. Ой піду охотою в службу: дадуть мені тісне убірання. Чуб. V. 154. Ум. убіраннячко. Та жаль мені дівуваннячка, дівочого убіраннячка. Грин. ІІІ. 478.
Нас спонсорують: