Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лишатися
лишачий
лише
лишень
лишенько
лишечко
лишир
лишити
лишівка
лишка I
лишка II
лишки I
лишки II
лишко
лишниця
лишній
лишок
лишонька
лиштва
лищати
лищиця
ліб
ліберія
лівак
лівар
лівачка
ліверник
лівий
лівиця
лівкутник
лівкутниця
лівний
лівобіцький
ліворуч
лівцун
лівцунка
лівша
лігарь
лігвиско
лігвище
лігво
лігма
ліґерка
лід
лідниця
лієчка
ліженько
ліжко
ліжма
ліжник
ліжниця
лізиво
лізка
лізко
лізок
лізонька
лізти
лій
лійка
лійкуватий
лійці
лік
лікаренко
лікарів
лікарівна
лікарка
лікарня
лікарственний
лікарство I
лікарство II
лікарський
лікарчин
лікарчук
лікарь
лікарювати
лікоть
лілійовий
ліліовий
лілія
лім
лінивий
лінивіти
ліниво
лінивство
лінитися
лінка
лінкуватий
лінний
ліннишки
ліногуз
лінок
лінощі
лінтюга
лінування
лінуватися
ліньки
лінюга
ліпак
ліпанда
ліпар
ліпарь
ліпашка
ліпець
ліпити
ліпиця
ліпкий
ліплянка
ліпник
ліпота
ліпчитися
ліпш
ліпшати
ліпше
ліпший
ліп'янка
ліра
лірвист
лірик
лірика
ліричний
Ґе́дзатися, -заюся, -єшся, гл. 1) О четверон. животныхъ: бѣгать, мечась изъ стороны въ сторону, подъ вліяніемъ боли отъ укушеній овода. 2) О людяхъ: метаться, бросаться изъ стороны въ сторону. Бідолашний не знаходив собі місця: ґедзався, буцім підпалювали його вогнем. Стор. МПр. 18. Кричала, ґедзалась, качалась. Котл. Ен. V. 60. 3) О людяхъ: капризничать, привередничать.
Зашнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Зашнуровать. Чому шнуровка не зашнурована? Чуб. III. 149.
Клепка, -ки, ж. Клепка. Ой у полі озерце, там плавало відерце. Соснові клепки, а дубове денце. Чуб. V. 81. Торох відра об землю, аж клепки забряжчали. Рудч. Ск. II. 124. у його клепки не стає в голові. немає третьої кле́пки в голові. Онъ глуповатъ. У него голова не въ порядкѣ. Ном. № 6254. Чуб. І. 249. орати кле́пкою. Идти на перекоръ. Ном. № 3308. Ум. клепонька, кле́почка. Соснові клепоньки, дубове денце. Грин. III. 242. Щоб твої обручі погоріли у печі, щоб твої клепочки розносили діточки. МУЕ. III. 159.
Начуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. начутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Наслушиваться, наслушаться. Багато я дечого там начувся. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671. 2) Только несов. в. Ожидать бѣды, мести. Стережіться ж тепер!.. Начувайтеся! Мир. ХРВ. 279.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Перевижшати, -шаю, -єш, гл. Превысить; превзойти. Посіпака економ то пана перевижшав, бо народ катував. Гн. II. 144.
Планитуватий, -а, -е. Свѣдущій во вліяніи планетъ на погоду и пр. То такі планитуваті є, що воно по планетах знає, коли на що сіяти. Ном. № 281.
Примінитися Cм. примінятися.
Приятельство, -ва, с. Дружба. МВ. І. 117.
Трояк II, -ка, м. = трійка. Вх. Пч. II. 26.
Нас спонсорують: