Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ловецький
лови
ловитва
ловити
ловитися
ловище
ловійво
ловіння
ловка
ловкий
ловко
ловний
ловранкувати
ловранок
ловучий
ловчий
ловчик
лога
логаза
логво
логин
лодарь
лодва
лодді
лодя
лодяк
лож
ложа
ложе
ложечка
ложечник
ложисько
ложити
ложитися
ложка
ложкарь
ложкомий
ложник
ложниця
ложок
лоза
лозанки
лозина
лозиння
лозиночка
лозиняк
лозинячча
лозівка
лозниця
лозовець
лозовий
лозя
лозяник
лоїти
лойовий
лойок
лойтра
лойтрак
локи
локіть
локомотива
локтати
локтьовий
локша
локшина
локшити
лолотіти
лом
ломак
ломака
ломакуватий
ломання
ломати
ломацюга
ломачище
ломачка
ломачок
ломаччя
ломець
ломиґати
ломик
ломина
ломиніс
ломити
ломитися
ломіга
ломки
ломоватий
ломок
ломота
ломотати
ломус
лона
лоно
лонька
лоп!
лопанка
лопарь
лопата
лопатень
лопати
лопатилно
лопатися
лопатка
лопатник-жук
лопатонька
лопаточка
лопаття
лопать
лопіт
лопітливий
лопкання
лопкати
лопнути
лопонути
лопота
лопотати
лопотня
лопотун
лопотючий
Жижу́ха, -хи, ж. = жерелуха.
Когут, -та, м. 1) Пѣтухъ. Два когути, два дима, дві господині ніколи не погодяться. Ном. 2) Тетеревъ (у гуцуловъ). Шух. І. 237. 3) Пѣтушье перо на шляпѣ гуцула. Шух. І. 128. Ум. когутик. Ув. когутище. Є у мене когутище, що всю нічку кукуріче. Н. п.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач. Вх. Пч. І. 9.
Луни́на, -ни, ж. Родимое пятно.
Майстеро́ва, -вої, ж. = і. Майстрова. Крають кравці, крають да вже й докривають, на молоду майстерову з ока поглядають. Чуб. V. 1086.
Ненечка, -ки, ж. Ум. отъ неня.
Подруцкати, -каю, -єш, гл. Раздробить, растереть. Вх. Лем. 452.
Прихилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прихили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Наклоняться, наклониться, склониться, преклониться. Ой дуб до калини прихиляється. Н. п. Ой єсть у саду криниченька нова.... прихилюся та й нап'юся. Чуб. V. 193.до кого. Найти у кого расположеніе, любовь, пріютъ, пріютиться. До кого ж я, молодая, до кого ж я прихилюсь? Мет. 106. Прихилюся я до тебе, сину, на старість, а ти доглянеш стару недужу матір. Левиц. І. 58. 2) Чувствовать, почувствовать къ кому расположеніе, склонность. Княгівна хутко до його прихилилась. Стор. МПр. 70. Поки світу сонця, не прихиляться братами люде до погонця. K. Хп. 68. 3)до чого. Склоняться, склониться къ чему, дѣлаться, сдѣлаться сторонникомъ какого либо дѣла. Князь Василь.... прихиляється до нашої козацької справи. К. ЦН. 224.
Рів, рову, м. 1) Ровъ. ХС. III. 56. Є груша в лісі і рів коло неї. Драг. 80. Така правда, як у рові вовк іздох. Ном. № 6887. 2) Каналъ. Прийшла жидова рови копати, море спускати, Христа шукати. Чуб. III. 349. Ум. ріве́ць, рівчак, рівчик. Рівець невеличкий прокопаний. Мир. ХРВ. 2 4.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
Нас спонсорують: