Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ловецький
лови
ловитва
ловити
ловитися
ловище
ловійво
ловіння
ловка
ловкий
ловко
ловний
ловранкувати
ловранок
ловучий
ловчий
ловчик
лога
логаза
логво
логин
лодарь
лодва
лодді
лодя
лодяк
лож
ложа
ложе
ложечка
ложечник
ложисько
ложити
ложитися
ложка
ложкарь
ложкомий
ложник
ложниця
ложок
лоза
лозанки
лозина
лозиння
лозиночка
лозиняк
лозинячча
лозівка
лозниця
лозовець
лозовий
лозя
лозяник
лоїти
лойовий
лойок
лойтра
лойтрак
локи
локіть
локомотива
локтати
локтьовий
локша
локшина
локшити
лолотіти
лом
ломак
ломака
ломакуватий
ломання
ломати
ломацюга
ломачище
ломачка
ломачок
ломаччя
ломець
ломиґати
ломик
ломина
ломиніс
ломити
ломитися
ломіга
ломки
ломоватий
ломок
ломота
ломотати
ломус
лона
лоно
лонька
лоп!
лопанка
лопарь
лопата
лопатень
лопати
лопатилно
лопатися
лопатка
лопатник-жук
лопатонька
лопаточка
лопаття
лопать
лопіт
лопітливий
лопкання
лопкати
лопнути
лопонути
лопота
лопотати
лопотня
лопотун
лопотючий
Витворювати Cм. витворяти.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Мудренець, -нця и мудрень, -ня, м. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252. Вх. Лем. 436.
Повичунювати, -нюю, -єш, гл. Выздоровѣть, оправиться (о многихъ). Кріпко лежали в піст, а ні одна не вмерла, всі повичунювали. Черниг. у.
Поскопувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и скопати, но о многомъ.
Скучати, -ча́ю, -єш, сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.  
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл. 1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся. 2) Обжигаться, обжечься. 3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. Левиц. І. 41. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам. Левиц. І. 36.
Нас спонсорують: