Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ловецький
лови
ловитва
ловити
ловитися
ловище
ловійво
ловіння
ловка
ловкий
ловко
ловний
ловранкувати
ловранок
ловучий
ловчий
ловчик
лога
логаза
логво
логин
лодарь
лодва
лодді
лодя
лодяк
лож
ложа
ложе
ложечка
ложечник
ложисько
ложити
ложитися
ложка
ложкарь
ложкомий
ложник
ложниця
ложок
лоза
лозанки
лозина
лозиння
лозиночка
лозиняк
лозинячча
лозівка
лозниця
лозовець
лозовий
лозя
лозяник
лоїти
лойовий
лойок
лойтра
лойтрак
локи
локіть
локомотива
локтати
локтьовий
локша
локшина
локшити
лолотіти
лом
ломак
ломака
ломакуватий
ломання
ломати
ломацюга
ломачище
ломачка
ломачок
ломаччя
ломець
ломиґати
ломик
ломина
ломиніс
ломити
ломитися
ломіга
ломки
ломоватий
ломок
ломота
ломотати
ломус
лона
лоно
лонька
лоп!
лопанка
лопарь
лопата
лопатень
лопати
лопатилно
лопатися
лопатка
лопатник-жук
лопатонька
лопаточка
лопаття
лопать
лопіт
лопітливий
лопкання
лопкати
лопнути
лопонути
лопота
лопотати
лопотня
лопотун
лопотючий
Айва́, -ви́, ж. Айва, Cidonia vulgaris (фруктъ). ЗЮЗО. І. 120.
Бересклен, -ну м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Г. Барв. 366. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Шевч. 34. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. Чуб. V. 342.
Ех! меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. І. 80. Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. ІІ. 3.
Підгилити Cм. підгилювати.
Підгорля, -ля, с. 1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449. 2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405.
Покровений, -а, -е. Покрытый. Ой із города із Трапезонта виступала галера... турецькою білою габою покровена. АД. І. 208.
Худяк, -ка, м. Худое животное. Хотин. у. Нажене того худяку повен степ. Лохв. у.
Цицька, -ки, ж. Женская грудь. Відпала му від рота цицька. Там йому жаба й цицьки дасть. Тамъ ему и смерть. Ном. № 4322. Злякався.... що вже йому довго на світі не жить, що тут йому жаба й цицьки дасть. Рудч. Ск. II. 19. Ум. цицечка. АД. І. 149.
Шевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Сапожничать, заниматься сапожнымъ ремесломъ. Черк. у.
Нас спонсорують: