Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ловецький
лови
ловитва
ловити
ловитися
ловище
ловійво
ловіння
ловка
ловкий
ловко
ловний
ловранкувати
ловранок
ловучий
ловчий
ловчик
лога
логаза
логво
логин
лодарь
лодва
лодді
лодя
лодяк
лож
ложа
ложе
ложечка
ложечник
ложисько
ложити
ложитися
ложка
ложкарь
ложкомий
ложник
ложниця
ложок
лоза
лозанки
лозина
лозиння
лозиночка
лозиняк
лозинячча
лозівка
лозниця
лозовець
лозовий
лозя
лозяник
лоїти
лойовий
лойок
лойтра
лойтрак
локи
локіть
локомотива
локтати
локтьовий
локша
локшина
локшити
лолотіти
лом
ломак
ломака
ломакуватий
ломання
ломати
ломацюга
ломачище
ломачка
ломачок
ломаччя
ломець
ломиґати
ломик
ломина
ломиніс
ломити
ломитися
ломіга
ломки
ломоватий
ломок
ломота
ломотати
ломус
лона
лоно
лонька
лоп!
лопанка
лопарь
лопата
лопатень
лопати
лопатилно
лопатися
лопатка
лопатник-жук
лопатонька
лопаточка
лопаття
лопать
лопіт
лопітливий
лопкання
лопкати
лопнути
лопонути
лопота
лопотати
лопотня
лопотун
лопотючий
Доже́вріти, -рію, -єш, гл. Дотлѣть, догорѣть безъ пламени.
Загардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Запрудить. Ейскъ.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. Cм. колінце 2.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Масля́ночка, -ки, ж. Ум. отъ маслянка.
Нерожень, -жня, м. Родъ дикой утки.
Обсипати, -па́ю, -єш, сов. в. обсипати, -плю, -плеш, гл. Осыпать, осыпать.
Потемну нар. Въ потемкахъ. Цього потемну не зробиш.
Споюватися, -воююся, -єшся, сов. в. споїтися, споюся, -їшся, гл. Быть сплачиваему, сплоченному, пригнанному.
Частий, -а, -е. Частый. Господи! пошли пчолам моїм зачати густії меди, жовтії воски, частії рої. Чуб. І. 74., Ум. частенький. Засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. Мет. 24.
Нас спонсорують: