Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ловецький
лови
ловитва
ловити
ловитися
ловище
ловійво
ловіння
ловка
ловкий
ловко
ловний
ловранкувати
ловранок
ловучий
ловчий
ловчик
лога
логаза
логво
логин
лодарь
лодва
лодді
лодя
лодяк
лож
ложа
ложе
ложечка
ложечник
ложисько
ложити
ложитися
ложка
ложкарь
ложкомий
ложник
ложниця
ложок
лоза
лозанки
лозина
лозиння
лозиночка
лозиняк
лозинячча
лозівка
лозниця
лозовець
лозовий
лозя
лозяник
лоїти
лойовий
лойок
лойтра
лойтрак
локи
локіть
локомотива
локтати
локтьовий
локша
локшина
локшити
лолотіти
лом
ломак
ломака
ломакуватий
ломання
ломати
ломацюга
ломачище
ломачка
ломачок
ломаччя
ломець
ломиґати
ломик
ломина
ломиніс
ломити
ломитися
ломіга
ломки
ломоватий
ломок
ломота
ломотати
ломус
лона
лоно
лонька
лоп!
лопанка
лопарь
лопата
лопатень
лопати
лопатилно
лопатися
лопатка
лопатник-жук
лопатонька
лопаточка
лопаття
лопать
лопіт
лопітливий
лопкання
лопкати
лопнути
лопонути
лопота
лопотати
лопотня
лопотун
лопотючий
Вигіддя, -дя, с. Удобство; раздолье. Цілий піст рибу їли, таке то вже нам було тоді вигіддя.
Вівсяник, -ка, м. 1) Овсяный хлѣбъ. Голодному й вівсяник добрий. Ном. № 1209. 2) Названіе лошади въ загадкѣ. Прибігли штрики-брики, ухватили далду-балду, почули м'якинники, пазили гречаникам: «сідайте на вівсяники, доганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, коні). Ном., стр. 294, № 122.
Доскона́лий, -а, -е. 1) Совершенный. 2) Настоящій, дѣйствительный. Хто тут досконалий хазяїн? Черк. у.
Зака́з, -зу, м. 1) Приказъ, распоряженіе. А тут уже й заказ єсть: бігають по селах осаули на конях і всі громади, чоловіків, жінок, дітей виганяють, щоб на ранок у Василівщині стали привітать круля. О. 1862. Н. 59. 2) Запрещеніе. Вийшов з палати заказ, щоб не рубали лісу. Прилуц. у.
Збрести́, -ду́, -де́ш, гл. Сбрести, уйти. Скотина збреде з дому. Чуб. І. 48.
Окулясом нар. Обходя, уклоняясь. Пішов наш Савка вихилясом (у танець) против Тетяни аж тремтить; вона від нього окулясом. Алв. 32. Cм. околяса.
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником. К. ЧР. 16.
Порт, -ту, м. 1) Пеньковая (или льняная) нитка въ шерстяной матеріи или сукнѣ. О. 1861. XI. 26. Борз. у. Лебед. у. Це не чисте сукно, а з портом. Черниг. у. 2) Родъ полотняной шали, или платка. Вх. Лем. 454.
Сінешний, -а, -е. Относящійся къ сѣнямъ. Мет. 150. Сінешні двері, поріг. Сінешна стіна. Вас. 193.
Устругати, -жу, -жиш, гл. Строгать, быть въ состояніи строгать. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати. Грин. І. 237.
Нас спонсорують: