Аву́рр! меж., выражающее ворчаніе собаки. Прийшовши вона (лисичка) взяла ту торбу з сучкою, підкине її догори дручком..., до тая сучка: «авурр!»
Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався?
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Ігра, -ри, ж. = гра.
Клап, -па, м.
1) Родъ зубца въ одеждѣ.
2) = капель.
8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня».
Обклад, -ду, м. Дифтеритъ.
Повимальовувати, -вую, -єш, гл. Нарисовать, написать красками, раскрасить (во множ.).
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту.
Хмелина, -ни, ж.
1) Одно растеніе хмеля. Як хмелині вгору витися.
2) Раст. Cuscuta. Ум. хмелинка, хмелинонька, хмелиночка.