Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лисніти
лиснути
лисовий
лисовин
лисовиння
лисовинчик
лисок
лисочка
лист
листа
листатий
листва
листвиця
листик
листиковий
листка
листовий I
листовий II
листовне
листовний
листовня
листок
листоноша
листонько
листопад
листопадний
листоподавець
листочок
листування
листуватися
листя
листястий
листячко
лисун
лисуна
лисуха
лись
лися
лисяк
лисячий
литва
литвин
литвинка
литвинок
литвинський
литвинчики
литерний віз
лити
литий
литися
литка
литкати
литкуп
литовка
литовський
литра
лихва
лихварка
лихварство
лихварь
лихий
лихо
лиховина
лиховодити
лиховщина
лиходій
лиходійка
лиходійство
лиходільниця
лихоліття
лихоманка
лихоманник
лихомовити
лихороб
лихоробство
лихослов
лихословити
лихота
лихтарик
лихтарний
лихтарня
лихтарь
лихтувати
лихувати
лихун
лицарія
лицарство
лицарський
лицарь
лицарькуватий
лицарювати
лице
лицемір
лицемірний
лицемірно
лицемірство
лицерствіє
лицювання
лицювати
лицяння
лицятися
лич
личак
личаковий
личаний
личина
личити
личко I
личко II
личкований
личковий
личкувати
личман
личний
личчя
лиш
лишай
лишак
лишанка
лишати
Грязи́во, -ва, с. Бревіе. Зробив грязиво з слини. Єв. І. IX. 6.
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Перевізник, -ка, м. Перевозчикъ; паромщикъ. Ум. перевізничок. Перевізнички мої! перевезіть до роду. Чуб. V. 558.
Погрібач, -ча, м. Кочерга. Вх. Лем. 451.  
Промарудитися, -джуся, -дишся, гл. Прокопаться, провозиться, промѣшкать.
Срібліти, -лію, -єш, гл. Серебриться. Чи ба яке сукно, аж срібліє. Черниг. г.
Сторож, -жа, м. 1) Сторожъ. Бачили сторожа, стеріг пшеницю. Грин. І. 1
Увертати, -та́ю, -єш, сов. в. увернути, -рну, -неш и увертіти, -рчу, -тиш, гл. 1) Заворачивать, завертывать, завернуть. Бери хусточки, ввертай ніженьки. Мет. 30. Виложив з печі хліба, в рядно ввернув. Рудч. Ск. І. 180. 2) Ввинчивать, ввинтить. 3) сов. в. только въ одной формѣ: ввернути. Обращать, обратить (въ вѣру). Кішку Самійла в щоку затинає, в турецьку віру ввертає. АД. І. 212. 4) Замѣшивать, запутывать, запутать. Як мені таке терпіти, та він мене буде в такі діла (крадіжка) ввертати. Г. Барв. 178. 5) Вставлять, вставить слово отъ себя въ разговорѣ, вмѣшаться въ разговоръ. Мотря, слухаючи їх жартовливу розмову, уверне словце й од себе. Мир. ХРВ. 352.
Улазитися, -жуся, -зишся, гл. Влѣзать, помѣщаться. Голова від Бога, а литка скарбова: бин скільки влазиться. Ном. № 1285. В шкіру не влазишся. Ном. № 13917.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Нас спонсорують: