Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

льоля

Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. О. 1861. VIII. 8. Хоч у одній льолі, аби до любови. Грин. І. 245. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬОЛЯ"
Доді́вчити, -чу, -чиш, гл. Сохранить дѣвственность, пробыть дѣвушкой до самаго выхода замужъ. Вх. Лем. 410.
Зав'Яза́ти, -ся. Cм. зав'язувати, -ся.
Зару́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заревѣть? Заруй, туре, буйний туре, буковинський туре! Федьк. (Ватра, 104).
Новорілля, -лі, ж. Вспаханное весной поле для ярового посѣва. Вас. 196.
Параван, -ну, м. Ширмы.  
Позорувати, -рую, -єш, гл. Обращать вниманіе. Cм. позір. Вх. Лем. 452.
Постьобати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Постегать. 2) Зашагать, пойти. Постьобав неборак, понурившись. Св. Л. 224.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних! К. Бай. 17.
Хоць, хоцяй, сз. = хоть. Рудч. Ск. І. 66. О. 1862. VI. 95.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬОЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.