Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущити

Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИ"
Анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Зага́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Заговориться. Загаркався з людьми, та й забув, ню теща жде.
З'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. з'яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Являться, явиться. Грин. III. 33. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. КС. 1882. X. 185. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Чуб. III. 328. Перед гетьманом козаки з'явились. К. МБ. II. 139.
Кріслатий, -а, -е. = крислатий. В середині церква хороша... і малювання дороге... а над кріслатим лихтарем Дух Святий. Св. Л. 26.
Надиса́ти, -саю, -єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Правачка, -ки, ж. Въ крестьянской хатѣ: жилая комната по правую сторону сѣней. Шух. І. 95.
Пристамоцкувати, -ку́ю, -єш, гл. Ни во что ставить, презирать. Угор.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий. Гол. IV. 511.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.