Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луччий

Лу́ччий, -а, -е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2856. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279., Ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЧИЙ"
Буковинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ буковина 1, 2. Шух. І. 177. Буковинка сі розвила. Шух. І. 197. 2) Жительница Буковины. Ум. буковиночка, буковинонька.
Вивага, -ги, ж. Взвѣшиваніе.
Виштуркати, -каю, -єш, гл. 1) = виштрикнути. Хотів ся перекрасти та собі очі виштуркав. Ном. № 6568. 2) Вытолкать.
Згра́я, -раї, ж. Толпа, скопи ще; шайка. К. Досв. 82. За ним, було, ціла зграя людей: і охотничі, і псарі, і доїжджачі. Рудч. Ск. II. 202. Кидав п'яній зграї золоті червінці. Мир. ХРВ. 92.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня. Сим. 145.
Лаштування, -ня, с. 1) Приготовленіе, снаряженіе. 2) = лаштунки 1.
Перечілок, -лку, м. Часть уздечки: поперечная полоса на лбу. Вас. 160.
Позсилати, -лаю, -єш, гл. То-же, что и зіслати, но о многихъ.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Смоківниця, -ці, ж. Смоковница. Загледівши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на, ній. Єв. Мр. XI. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.