Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луччий

Лу́ччий, -а, -е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2856. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279., Ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЧИЙ"
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Поскручувати, -чую, -єш, гл. 1) Скрутить (во множествѣ). Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків. Стор. МПр. 108. 2)го́лови. Свернуть головы. Давай... їм, (горобенятам) голови, поскручуємо. Мир. ХРВ. 42.
Розсуд, -ду, м. = розсудок 2.
Срібляник, -ка, м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201.
Сума, -ми, ж. Сума. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою. Ном. № 1594.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus. Вх. Пч. II. 14.
Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? Камен. у.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.