Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луччий

Лу́ччий, -а, -е. Лучшій. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ном. № 2856. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ном. № 3279., Ум. лучченький. Житечка, де лучченьке місце, сім кіп узяли на десятині.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЧИЙ"
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Боровина, -ни, ж. = бір. Ой бором, бором, боровиною, ой хто ж то їде вечориною? Чуб. IV. 596.
Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Сим. 197. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Уман. у. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Лебед. у. Земля зашкарубла.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Нищий, -а, -е. Старець. Оддай нищим, а собі ні з чим. Ном. № 4758.
Опецок, -цка, м. = опецьок. Дитина як опецок. Чуб. І. 247.
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки. Полт.
Сположити, -жу, -жиш, гл.на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.
Черпіта, -ти, ж. Хохлатый жаворонокъ, Alauda cristata. Cм. черпітиха и чорпіта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.