Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Видаток, -тку, м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Гвинтовка, -ки, ж. Винтовка. Стор. II. 12.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67.
Засі́яти, -ся. Cм. засівати, -ся.
Заши́ти, -ся. Cм. зашивати, -ся.
Їд, їду, м. Ядъ. Вх. Лем. 421.
Передиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. передертися и передра́тися, -деруся, -решся, гл. Перерываться, перерваться, передираться, передраться.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Швірньовий, -а́, -е́ Къ шворню относящійся. залізо швірньове. Цилиндрическое желѣзо, употребляющееся для шворней. Вас. 198.
Нас спонсорують: