Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Н. п.
Громовий, -а, -е. 1) Громовой, относящійся къ грому. Да за тучами громовими сонечко не сходить. Чуб. V. 6. Буде нас Господь громовим огнем карати. АД. I. 334. Який я коштовний дом збудував, громовим пожаром пішов. Грин. III. 693. Громовий дощ. Мнж. 148. 2) громова стрілка. Громовая стрѣла, иначе — чортів палець. Вх. Пч. II. 28. 3) громові свята, празники. Рядъ посвященныхъ грому праздниковъ: съ 8-го іюля по 6-е августа; главные: Илля (20 іюля) и Паликопа (27 іюля) Мнж. 157. МУЕ. ІІІ. 48., Ум. громовенький. Пішов дощик громовенький а на той саб зелененький. Чуб. V. 178.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Ном. № 1368. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. Млак. 50. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Млак. 46. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ном. № 6608. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Чуб. І. 250. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Мир. ХРВ. 4. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Г. Барв. 158. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Зві́ку нар. Съ отриц. не при глаголѣ. Никогда. Зроду-звіку козак не був і не буде катом. Ном. № 767.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі. Н. Вол. у.
Зітха́ння, -ня, с. Вздохъ. Не хлібом я, зітханнями годуюсь. К. Іов. 9.
Капшивий, -а, -е. Неряшливый, грязный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Незвичайність, -ности, ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Сміховалець, -льця, м. = сміхованець. Вх. Зн. 64.
Трапляти, -ля́ю, -єш, сов. в. трапити, -плю, -пиш, гл. Попадать, попасть. О. 1862. V. 106. Трапила й коса на камінь. Федьк.
Нас спонсорують: