Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. Під білою березою козаченька вбито. Мет. 102. Причарувала біле личенько. Мет. 84. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Н. п. Взяв білу сорочку. Драг. 4. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. Шевч. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. Чуб. ІІІ. 13. Маркев. 4. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Гол. І. 49. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. Вас. 168. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. Новомоск. у. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. Ном. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Галиц., Ум. біленький, білесенький.
Вуйко, -ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
В'ятерина, -ня, ж. = ятерина. Ум. ятеринка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою. Ном. № 642.
Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать. Аф.
Коцюрга, -ги, ж. Палка, клюка. Добрий собака так аж за коцюргу хапає. Ном.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка. Гол. І. 20.
Стухати, -ха́ю, -єш, сов. в. стухнути, -хну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, стухнуть. Нехай свічі до півночі не опухають. Мет. 219. 2) Спадать, спасть (объ опухоли). 3) Худѣть. Поки багатий стухне, то убогий опухне. Ном. № 5677.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Нас спонсорують: