Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Сим. 192. Ум. вергунець, вергунчик.
Вибель, -бля, м. Круглое бревно. Cм. вібляк, віблий.
Гірше нар. Употребляется какъ сравнит. степ. 1) Хуже, сквернѣе. Немає гірше, як в неволі. Шевч. 465. Хоч гірше, аби инше. Ном. № 2680. 2) Пуще, сильнѣе. Ще гірше полюбив. Чоловік ще й гірше злякався. Рудч. Ск. ІІ. 19. Ми ще гірше здивувались. КС. 1883. II. 467.
Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Вас. 192. Чуб. 382, 386. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Алв. 22. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. Г. Барв. 165. 2) Часть ткацкаго станка. МУЕ. ІІІ. 16. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Чуб. VII. 400. Ум. же́рдочка.  
Лушпи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ лушпина.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає. Лукаш. 43.
Сішненко, -ка (= січненко) м. Февраль. Это названіе обозначаетъ, что февраль — сынъ января (сі́чня). Сішненко казав: як би мені батьковії літа, то я б бикові третякові ріг ссадив, а дівці семилітці коромисел до плечей приморозив. Мнж. 156.
Стордзувати, -дзую, -єш, гл. Нагромозжать. Угор.
Чвалай, -лая, м. Неуклюжій, неотеса, вахлакъ. Борз. у. Рудч. Чп. 256. Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять. Ном. № 10457.
Нас спонсорують: