Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лірник
лірників
лірницький
ліс
ліса
лісистий
лісиця
лісище
ліска
лісковий
ліскогриз
ліскотуха
ліскулька
ліскуля
лісний
лісниця
лісничий
лісничиха
лісно
лісовий
лісовик
лісовина
лісок
лісочка
лісун
лісунка
літ
літавець
літавиця
літавка
літайка
літайча
літання
літанья
літати
літеплечко
літеплий
літепло
літера
літерат
література
літературний
літерний віз
літерняк
літечко
літити
літитися
літісь
літішний
літком
літненький
літник
літниця
літній
літняк
літнячка
літо
літовище
літом
літопис I
літопис II
літописний
літопись
літопровод
літорка
літорослий
літорост
літоросток
літошній
літошок
літря
літувати
літуватися
літюган
ліхтарня
ліхтарь
лічба
лічений
лічилка
лічильник
лічильниця
лічити
лічитися
лічіння
лічма
лічозір
ліщаник
ліщаниця
ліщебник
ліщина
лія
лляний
лляти
ллятися
лоб
лоба
лобанець
лобань
лобас
лобатий
лобідка
лобко
лобовий
лобогрійка
лобода
лободина
лободочка
лободяний
лободянка
лобоз
лобок
лобочок
лобузіння
лобурисько
лобурка
лобурча
лобурь
ловенький
ловецтво
ловець
Бридитися, -джуся, -дишся, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе, гнушаться. Бридиться, як кіт салом. Ном. № 5010. Убогими не гордились, сиротами не бридились. Драг. 169. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу. Фр. Пр. 125.
Вороза, -зи, ж. Веревка или ремень въ кнутѣ, которыми бьютъ. Вх. Зн. 8. Ум. ворозка.
Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3892. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. Лебед. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Ном. № 6820. Я парубку ганьби не даю. МВ. ІІ. 125. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині. Шевч. 441.
Гладуля, -лі, ж. = гладуха. Ком. ІІ. стр. 103.
Зашастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. На дворі тихо все було... ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Самотека, -ки, ж. Безымянная рѣчка. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер, у лузі. К. ЧР. 257. Cм. еще русскій переводъ «Черн. Рады». Повѣсти. К. I. 229.
Скулити, -лю, -лиш, гл. Съежить, скорчить. Головойку склонив, ручейку зложив, ніженьку скулив. МУЕ. III. 36.
Сніп, снопа, м. 1) Снопъ. Да взяв на ратище ворота, так як от сніп святого жита візьмеш. ЗОЮР. І. 4. жать за сніп. Жать, получая плату частью урожая. Сим. 196. 2) Пучекъ связанной лучины. Шух. І. 223. Ум. сніпок, снопок, снопик, снопо́чок, сно́пчик, сно́понько. А в мене хата сніпками вшита. Мет. 6. Мак поспіль укрив городи коло кожнісінької хатки, снопчиками та жмутками ріс при дорозі. МВ. ІІІ. 127.
Становляти, -ля́ю, -єш, гл. = становити. Там церковцю становляти. Чуб. III. 461.
Нас спонсорують: