Блят, -ту, м. 1) Пластинка (металлическая); доска деревянная для писанія на ней масляными красками. Приснився мені сон, щоб змалювать три иконі.... Купить дерева та повезти до столярів, щоб поробили бляти, а мій брат.... помалює. 2) То же, что и бердо 1, ткацкій снарядъ, вставляемый въ ляду, сквозь который проходять нити основы. Части: двѣ горизонтальныя планки рамки — бильця, зубья — тростки. Въ Галиціи зубья называются — сказівки, щели между ними — комірки. 3) Составная часть внутренняго колеса мельницы — часть обода (4 — 6 такихъ частей составляютъ полный ободъ), въ который вставляются кулаки. Ум. блятик.
Глобок, -бка, м. Клинышекъ, забиваемый между косовищемъ и желѣзнымъ кольцомъ, охватывающимъ косу и косовище.
Гостя́. Въ выраженіи: у гостя́. См. Гість.
Диви́дло, -ла, с. Видъ? Славний козак Максим Залізняк славного дивидла, — не буде на Україні ні ляха, ні жида.
Обозний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика.
Попричиняти, -няю, -єш, гл. Притворить (во множествѣ). Двері всі попричиняла.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. 2) Ребро многогранника, грань. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. 4) мн. Черты. Ум. пружок.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Учорнити, -ню, -ниш, гл. Почернить.