Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

легеня
легіник
легінь
легіон
легкий
легкість
легко
легкобит
легковажити
легкодумний
легкодумно
легкодумство
легкодух
легкодухий
легкодушник
легкокрилий
легкота
легкуша
леглий
легма
легмас
легот
легушка
легче
легшати
леґа
леґавий
леґарь
леґедуватися
леґейда
леґінь
леґувати
леґурний
леґурно
леда
ледай I
ледай II
ледака
ледарство
ледарь
ледарь 2
ледацюга
ледач
ледаченький
ледачий
ледачина
ледачо
ледащий
ледащиця
ледащіти
ледащо
ледаякий
ледве
ледиця
ледівка
ледінь
ледовий
ледь-не-ледь
ледянка
леестр
леестровик
лежа
лежайка
лежак
лежаний
лежанка
лежанка 2
лежання
лежаночка
лежати
лежатися
лежачий
лежачки
лежебокий
лежень
лежіння
лежма
лежник
лежнюха
лежня
лежняка
лежун
лежух
лезиво
лезо
лейбик
лейментарь
лейстер
лейстровий
лейстровик
лейтарь
леквар
лекція
лекшати
лекше
леле 1
леле 2
лелека
лелекати
леленути
лелесати
лелетати
лелечий
лелечиня
лелечич
лелечище
лелечка
лелечко
лелик
лелі
лелієнька
леління
леліт
леліти
лелітка
леліч
лелія
леліяти
лелька
лельо
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Заво́дця, -ці, м. Зачинщикъ.
Залічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Засчитаться, ошибиться въ счетѣ.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. Вас. 195. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Мет. 53. Поставлю хату і кімнату. Шевч. Піду я до кімнати постіль білу слати. Чуб. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. К. ЧР. 129. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Г. Барв. 143. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці. Левиц. Пов.
Купа, -пи, ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Левиц. І. 9. Простували козаки невеличкими купами до Лубень. Стор. МПр. 60. 3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами. Стор. МПр. 66. 4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти). Ном. № 3750. 5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Макс. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. Стор. МПр. 60. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Чуб. І. 101. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. К. ЧР. 337. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Лукаш. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. МВ. І. 14. Чужі матері гуляють купочками. Мил. 193. Листи... перечитавши, у купочку склавши. Мет. 25.
Облав, -ву, м. 1) = облава. 2) Облава. Вх. Зн. 42.
Пленіпотент, -та, м. Довѣренное лицо, уполномоченный, повѣренный. Панський пленіпотент. К. ПС. 5.
Помамляти, -ляю, -єш, гл. Пищу немного поѣсть, потомъ оставить. Вх. Лем. 453.
Прикубанський, -а, -е. Находящійся при р. Кубани. Пластуни в прикубанських плавнях. О. 1862. II. 63.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки. МУЕ. І. 133. (Полтав.).
Нас спонсорують: