Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому.
Жерни́ця, -ці, ж. = стерня. Повели їх по жерниці, а жерниця ніжки коле.
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Зеленце́м нар. Въ незрѣломъ видѣ. Ей, обскубуть горох наш зеленцем? Арт.( . Саме погане діло, як ото зеленцем що небудь з огородини їсти — зараз почне тебе в отрунку різати.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Посилаю з коновками по воду. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Сосновая коновочка, а дубове денце.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь.
Попідманювати, -нюю, -єш, гл. Сманить, соблазнить (многихъ).
Претак, -ка, м. Рѣшето.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування.
Росправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росправити, -влю, -виш, гл. Расправлять, расправить. Насилу руку расправила. Росправляй.... крильця.
