Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. На землю з неба не зиркнеш. Він зиркнув на мене.
Карк, -ка, м.
1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у.
2) Верхняя часть шеи у вола.
Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл.
1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Оце дудлить, аж у горлі клекотить.
2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять.
Ля́хівка, -ки, ж. 1) Полька. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою.
Навороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = навертати. Бий, сину, бий, бий, научай, — на свій розум наворочай.
Нахаба, -би, ж.
1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене!
2) Нахальство.
Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный.
2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички.
3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля.
4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий.
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему.