Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупійка

Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЙКА"
Бундючний, -а, -е. 1) Надутый, высокомѣрный, чванный. Не приступиш, таке бундючне. Ном. № 2470. 2) Пышный. шумный. Бундючне весілля було. Н. Вол. у.
Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
Євдо́шка, -ки, ж. Рыба Umbra Krameri. Браун. 29.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен. Камен. у.
Ковбасниця, -ці, ж. 1) Колбасница. 2) = ковбасянка. Вх. Лем. 426.
Плесковатий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій. Н. Вол. у. Мил. 16.
Полинівка, -ки, ж. Полынная водка. Богодух. у.
Поскучати, -ча́ю, -єш, гл. Поскучать. Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі. МВ. ІІ. 13.
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.