Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лупійка

Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУПІЙКА"
Викласти Cм. викладати.
Дзє́ма, -ми, ж. Кушанье: отваръ картофеля, фасоли и бобовъ, въ который кладуть кусочки обыкновеннаго или кукурузнаго хлѣба. Шух. І. 142.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Нахлеськатися, -каюся, -єшся, гл. Налокаться. А що вже собаки нахлеськалися?
Охриплий, -а, -е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос. Мир. Пов. II. 76.
Підгорнути, -ся. Cм. підгортати, -ся.
Поміж I, -жі, ж. Проходъ. Пругом люде у два ряди постоли рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти. Г. Барв. 65.
Прогулюватина, -ни, ж. = прогалюватина. Лохв. у.
Продагуха, -хи, ж. Продавщица. Чуб. III. 93.
Цюць! меж. Такимъ крикомъ гонятъ свиней. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУПІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.