Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущати

Луща́ти, -щу, -щи́ш, гл. = лусчати. Коли діжа лущить, — скоро весілля буде. Грин. І. 255. Той луг тріщить, лущить. Рудч. Ск. І. 145. Лущать, як оріхи під ногами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩАТИ"
Африка́нський, -а, -е. Африканскій. Левиц. І. 508.
Відповідувати, -дую, -єш, гл. = відповідати. А що він відповідував? Черк. у.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак. 1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281. 2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время. 3) Насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки... ворушаться по землі. Г. Барв. 541. 4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени. Харьк. г. Ив. 38.
Одноручний замок. = бга́ний замок. Шух. І. 94.
Опиус, -са, м. Пьяница. Але почкай но! то такі опиуси, що все попропивають. Подольск. г.
Піна, -ни, ж. Пѣна (у человѣка, животнаго). Волосся піднялось догори, піна бим з рота. Стор. МПр. 19.
Попримежовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и примежувати, но во множествѣ.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему. Борз. у.
Устоньки, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.