Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луска

Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКА"
Блудство, -ва, с. Блудъ, блудодѣяніе. Тогди вони зробили гріх, блудство. Гн. II. 218. Грішили, горівкою п'янчили, блуцтво провадили. Гн. II. 72.
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Мокрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Дѣлаться мокрымъ. Уже мокріє сніг. Н. Вол. у.
Невіронька, -ки, ж. Ум. отъ невіра.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана. Ном. № 12391.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» МВ. І. 87. Чого се він до мене присіпався? О. 1862. VII. 35.
Скоголити, -лю, -лиш, гл. = скиглити. Ти, суко, не скоголи. Чуб. II. 252.
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.