Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

луска

Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСКА"
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп. Кв. І. 240.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ. Вх. Лем. 419.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Мі́сячний и мі́сяшний, -а, -е. 1) Лунный, мѣсячный. Місячна ніч. 2) Совершающійся въ теченіе мѣсяца. Редька маненька — місяшна, а велика — зімня. Лебед. у. 3) місячне. Регулы (у женщ.). Мнж. 152.
На́зімок, -мка, м. Годовалый бычокъ.
Налокши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нарѣзать (лапши).
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Протепом нар. Опрометью. Харьк. у. Мирг. у.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.