Бурити, -рю, -риш, гл.
1) Разрушать, ниспровергать, разорить.
2) Сильно лить, литься. Бурить як з барила.
3) Волновать, возмущать.
4) Рыть. Киртиця бурит землю.
Горільча́ний, -а, -е. 1) Водочный. Там бочка горілчана. Не любить бджола й духу горільчаного. 2) Горільча́ний брат. Собутыльникъ.
Жур, -ру, м. = джур. Мати жар варила.
Закнявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = занявчати.
Качуляти, -ля́ю, -єш, гл. Ковылять. Будемо ся качуляти із хор на долини.
Клань, -ня, м. и кла́ня, -ні, ж. Полкопны, 30 сноповъ. А на тих ланах пшениця в кланях, в кланях, не в кланях, в сто оборогах.
Маршале́нко, -ка, м. Сынъ маршала.
Нестемнісінько нар. = нестеменнісінько. Написи біля приказок я робив нестемнісінько такі, які були у Марковича.
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу.
Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. Спустіло панське подвірє.
