Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лушник

Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШНИК"
Вітречко, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Дахови́й, -а́, -е́. Кровельный. Сонечко вже по даховому моху красним світом грає. Осн. 1861. IV. 155.
Зцуратися, -раюся, -єшся, гл. = відцуратися. Зцуралась роду як чуми. Мкр. Г. 46.
Мочли́вий, -а, -е. Мокрый, дождливый. Мочливе літо було сей год.
Обрамовувати, -вую, -єш, сов. в. обрамува́ти, -му́ю, -єш, гл. = облямовувати, облямувати. Кептар обрамований. Шух. І. 122.
Обтяти Cм. обтинати.
Плішка, -ки, ж. Клинъ деревянный. Угор.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Розбужати, -жа́ю, -єш, сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Чуб. V. 55. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Мил. 200. Нерано дочку розбудила. Чуб. V. 787.
Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.