Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лушник

Лу́шник, -ка, м. = лучник. К. Дз. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУШНИК"
Болезний, болесний, -а, -е. = Болісний. Плач.... болезний. МВ. І. 100. Не болезне, то и не любезне. (Мачиха говоритъ о пасынкѣ или падчерицѣ). Фр. Пр. 103. До Матері сі пречистої, до святої сі Матері болезної помолю. ЕЗ. V. 108.
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.
Зашинкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Заняться продажей спиртныхъ напитковъ.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Вас. 209. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють. Мнж. 9.
Побрязкач, -ча, м. = побренькач. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Розсобачитися, -чуся, -чишся, гл. = розіпсіти.
Розцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі. Павлогр. у.
Шмилити, -лю, -лиш, гл. Въ выраженіи: шми́лити губки. Сжимать губки, кокетничая. Бач, як вона до його губки шмилить. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.