Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

львів

Льві́в, -вова, м. Львовъ, Лембергъ (городъ въ Галиціи). Львів не всякому здорів. Ном. № 718.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЬВІВ"
Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
За́вивка, -ки, ж. = завертка i. Чуб. III. 193.
Кахель, -хля, м. = кахля. Вас. 182.
Лопушо́к, -шка́, м. Ум. отъ лопух.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Ночування, -ня, с. Ночевка, ночеваніе.
Патретник, -ка, м. Портретистъ; фотографъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Підколос, -са, м. = підпалок. Вх. Уг. 259.
Попрястися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Попрясть нѣкоторое время. 2) Спрясться. Прокидається, а ті мички попрялись, посукались. Рудч. Ск. II. 44.
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути. Екат. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЬВІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.