Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать.
Карлуватий, -а, -е. Приземистый.
Корець, -рця́, м.
1) Мѣра сыпучихъ тѣлъ. Способом, способом 12 жидів насилу корець хмелю витаскали на гору. З'їхалася Марусина родина, звезла, знесла сім кірців муки на коровай.
2) Желѣзный или деревянный ковшъ. І в корці води напій маєш. Корець меду у рученьках держу чи. Поїхали в ліс, вирубали на ківш і одтяли на корець. Що це ти, бабо, ополоником їси? — Десь діти корець занесли.
3) Каждая пара соединенныхъ подъ угломъ (по длинѣ) поперечныхъ досокъ на окружности колеса водяной мельницы, — въ нихъ ударяетъ вода, поворачивая колесо. Cм. коречний, корчак.
4) Насѣк. уховертка; клещакъ, Forficula auricularia. Ум. кірчик.
Плотик, -ка, м. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus.
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний.
2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Циранка, -ки, ж. Порода утокъ. Ум. цираночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь».
