Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущитися

Лу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИСЯ"
Бибак, -ка, м. Вередъ. Угор.
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл. 1) Измучивать, измучить; истощать, истощить. 2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
Змарнити, -ню́, -ни́ш, гл. = змарнувати. Змарнив худобу. Вх. Зн. 22.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він... у кам'яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці. Чуб. V. 414.
Слиня, -ні, ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня. Чуб. V. 141.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.