Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лущитися

Лу́щитися, -щуся, -щишся, гл. Сходить, слазить (о струпьяхъ, сыпи). Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЩИТИСЯ"
Бахур, -ра
Відпити, -ся. Cм. відпивати, -ся.
Дзя́ма, -ми, ж. Говяжій отваръ. Угор.
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = клепачка. Чуб. VII. 575.
Костриця, -ці, ж. Кострика. Я ж думала, що нагаєчка з костриці, аж то вона з поганої сириці. Чуб. V. 599.
Ожити, -ся. Cм. оживати, -ся.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Поперенівечувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перенівечити, но во множествѣ.
Попівна, -ни, ж. Дочь священника, попівна. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.
Чиколодок, -дка, чи́колонок, -нка, м. = чиколоток. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЩИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.