Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Рѣдко употребляется.
Кучопір, -перу, м. = кажан.
Обіжати, -жаю, -єш, сов. в. обідити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Старший брат обіжає меншого. Обідив я тебе бідненьку вчора.
Обляшувати, -шую, -єш, сов. в. обля́шити, -шу, -шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Наші бачать, що не переливки, страшно! От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів.
Позаростати, -та́ємо, -єте, гл. Зарости (во множествѣ). Позаростали стежки і доріжки травою зеленою.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ.
Роспинати, -на́ю, -єш, сов. в. розіпнути и розіпясти, -пну, -неш, гл.
1) Распяливать, распялить, растягивать, растянуть. Сорочку.... один за один рукав, а другий за другий розіпяли.
2) Разбивать, разбить, раскидывать, раскинуть (палатку). Шатро край шляху росп'яли.
3) Распускать, распустить (паруса). На байдаках роспинають паруси.
4) Распинать, распять (на крестѣ). Пилат руки умиває, на хрест Христа роспинає. Гірше ляха свої діти її роспинають.
5) Разставлять, разставить ноги, руки. І Масюк розіп'яв руки, піднявши вгору.
Росхита, -ти, об. Имѣющій нестройную походку, ходящій раскачиваясь. Така вже з неї росхита, — як іде, то все росхитується.
Статурний, -а, -е. 1) Стройный. 2) Складный, складно, красиво сдѣланный, имѣющій фасонъ.
