Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

люлина
люлі-люлі
люлочник
люлька
люльок
люлю-сю!
люля
люляння
люлята
люляти
люнтра
люнути
люстерко
люстрина
люстриновий
люстро
люстровий
люсувати
лют
лютень
лютер
лютерський
лютий
лютити
лютитися
лютість
лютно
люто
лютор
лютощі
лютровий
лютування
лютувати
лютуватися
лють
люципер
люшенний
люшенька
люшки
люшня
ля I
ля II
лябдати
лявр
лягати
ляги
лягмо
лягови
ляговитися
лягома
лягти
лягчи
ляда I
ляда II
ляда III
лядащий
лядаякий
лядвенець
лядер
лядина
лядник
лядо
лядобієць
лядський
лядувати
лядунка
лязурок
ляк
лякання
лякати
лякатися
лякливий
лякучий
лялечка
лялька
лялько
ляля
ляма
лямент
ляментувати
лямець
лямівка
лямка
лямпа
лямпада
лямпарт
лямпартовий
лямпас
лямувати
лямцеві чоботи
лямчитися
лямщик
лянний
ляп!
ляпавиця
ляпанець
ляпанина
ляпання
ляпас
ляпати
ляпка
ляпкатися
ляпнути
ляпонути
ляпота
ляпотіти
ляпотнява
ляпуна
лярва
ляса
лясавці
ляси
ляск
ляскання
ляскати
ляскіт
ляскотіти
ляскотня
ляснути
лясь!
Бігом нар. Бѣгомъ, скоро. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там. Ном. № 11020.
Дослу́жувати, -жую, -єш, сов. в. дослужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу місяця та й піду додому. Васильк. у.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти. Шевч. 175.
Зава́ла, -ли, ж. 1) Завалъ, набросанная масса чего, загроможденіе. У хаті така завала, що нема де сісти. Н. Вол. у. 2) Заносы снѣжные. Завала снігу велика. Н. Вол. у. Леле 2т г зимі як кричит — то на завалу. Вх. Лем. 414. 3) Грозовая туча; буря. Від запад-сонця прийшла завала. Вх. Зн. 18.
Маржи́на, -ни, ж. Скотина. Вх. Зн. 35. Тітка... завела його (пастушка) до багача, чи не взяв би до маржини. Федьк. Ум. маржи́нка.
Міду́шиця, -ці, ж. Раст. Salvio glutinosa. Шух. І. 22.
Повсюдно нар. Вездѣ, повсемѣстно. Се повсюдно роблять наші молодиці й баби. Г. Барв. 421.
Учащати, -щаю, -єш, гл. 1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Шевч. 569. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. Посл. З того часу став учащати що-вечора. МВ. 2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай. Кіевск. у.
Чимбарка, -ки, ж. Родъ верхней одежды у мѣщанъ. А міщанство! У них своя одежа.... чимбарка суконна.... О. 1862. VIII. 33. Cм. чамара, чемера, чемерка.
Швидкома нар. На скорую руку.
Нас спонсорують: