Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лакейка
лакейський
лакейча
лакейчук
лакерда
лакеювати
лакеюватий
лакиза
лакітка
лакований
лакодан
лакомий
лакомина
лакомити
лакомитися
лакомо
лакомство
лакостки
лакувати
лакуза
лакузитись
лакузка
лала
ламаний
ламанина
ламаниця
ламанка
ламання
ламанці
ламань
ламати
ламатися
ламкий
лампада
лампаш
ламучий
лан
ланва
ланець
ланина
ланка
ланове
лановий
ланок
лантух
лантуховатий
лантуховий
лантушина
лантушище
лантушка
лантушок
ланц
ланцювати
ланцюг
ланцюга
ланцюговий
ланцюжок
ланча
лань
ланя
лап!
лапа
лапай
лапанина
лапання
лапанчик
лапати
лапатий
лапатися
лапик
лапики
лапичка
лапка
лапко
лапнути
лапоть
лапоць
лапочка
лапсердак
лапуватий
лапуза
лапу-лапу
лапун
лас
ласач
ласий I
ласий II
ласити
ласитися
ласиця
ласівка
ласій I
ласій II
ласка
ласкав
ласкавець
ласкавий
ласкавість
ласкаво
ласний
ласно
ласновенький
ласо
ласогуб
ласочка
ласощ
ласощохлист
ластитися
ластівеня
ластівка
ластівчики
ластів'я
ластів'ячий
ластка
ластовень
ластовиний
ластовиння
ластовиця
ласування
ласувати
Би сокращ. б. 1) Частица, прибавляемая къ слову для выраженіи условности: бы, бъ. Я ж би тую Україну кругом облітала. Н. п. Дурним би назвали, од себе прогнали. Шевч. Як би він не лях, то не звав би ся Стасем. Литин. у. би б. Былъ бы. Не рад би б ти моєму братіку, як би в гости прийшов? Рудч. Ск. І. 85. би-м. Выражается условность въ 1-мъ лицѣ. Від чорта би-м ся відхрестив, а від тебе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Ном. № 2806. Дала би-м білу ручку, та нема кому. Чуб. V. 1. Ой рада би-м, мій синоньку, листок написать. Федьк. І. 37. Также точно для 2-го лица ед. ч. — би-сь. Не волів би-сь, милий синку, йти з ягнятком на толоку. Федьк. Для 1-го лица мн. ч. би-сьмо: для 2-го лица мн. ч. би-сьте. 2) Сз. Дабы, что-бы. І над ним і коло него хрестик Божий пише, би уроки, би злі духи там не приступали. Федьк. І. 3.
Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе. Одесс. у.
Вимолот, -ту, м. Умолоть.
Жалібно нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Котл. Ен. II. 24. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тілько дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. К. ЧР. 211. Ум. жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Чуб. V. 43. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Мет. 251. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває. ЗОЮР. І. 188.
Лі́титися, -чуся, -тишся, гл. Бѣгаться, быть въ расходкѣ (о коровѣ). Вх. Пч. 5.
Неклан, -на, м. Сказочный эпитетъ борова: кабан-некла́н. Рудч. Ск. II. 2. Испорченное вмѣсто іклан, т. е. имѣющій большіе ікла (клыки).
Неслиханий, -а, -е. Неслыханный. Вижени мені звіря неслиханого і невиданого. Рудч. Ск. І. 44.
Повикінчувати, -чую, -єш, гл. Окончить многое.
Троюда, -ди, м. Забіяка. Федьк.
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ. Волч. у.
Нас спонсорують: