Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

лакейка
лакейський
лакейча
лакейчук
лакерда
лакеювати
лакеюватий
лакиза
лакітка
лакований
лакодан
лакомий
лакомина
лакомити
лакомитися
лакомо
лакомство
лакостки
лакувати
лакуза
лакузитись
лакузка
лала
ламаний
ламанина
ламаниця
ламанка
ламання
ламанці
ламань
ламати
ламатися
ламкий
лампада
лампаш
ламучий
лан
ланва
ланець
ланина
ланка
ланове
лановий
ланок
лантух
лантуховатий
лантуховий
лантушина
лантушище
лантушка
лантушок
ланц
ланцювати
ланцюг
ланцюга
ланцюговий
ланцюжок
ланча
лань
ланя
лап!
лапа
лапай
лапанина
лапання
лапанчик
лапати
лапатий
лапатися
лапик
лапики
лапичка
лапка
лапко
лапнути
лапоть
лапоць
лапочка
лапсердак
лапуватий
лапуза
лапу-лапу
лапун
лас
ласач
ласий I
ласий II
ласити
ласитися
ласиця
ласівка
ласій I
ласій II
ласка
ласкав
ласкавець
ласкавий
ласкавість
ласкаво
ласний
ласно
ласновенький
ласо
ласогуб
ласочка
ласощ
ласощохлист
ластитися
ластівеня
ластівка
ластівчики
ластів'я
ластів'ячий
ластка
ластовень
ластовиний
ластовиння
ластовиця
ласування
ласувати
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Випозіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Назѣваться вдоволь. Зараз схопивсь, випозіхавсь, вичухався, помолився Богу. Кв. II. 51.
Котлярівна, -ни, ж. Дочь мѣдника, литаврщика.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця. Чуб. V. 727.
Рамик, -ка, м. Зарубка. Вх. Лем. 459. Cм. рама 3.
Ряднина, -ни, ж. То-же, что и рядно, но плоховатое. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою драною рядниною. Левиц. І. 75. Гей було їй сорочки не дати, було обвертіти в подрану ряднину. Мет. 268. 2) Одежда изъ плохой грубой ткани. Ти в мами ходиш в грубій ряднині, а в нас будеш ходити в синілі кармазині. Чуб. V. 393. Ум. ряднинка.
Самобійка, -ки, ж. О саблѣ: сама рубящая (въ сказкахъ). Шабелька-самобійка така, що скільки війська не буде, — все сама побє. Грин. I. 100.
Цьохля, -лі, ж. Живая, проворная (въ неодобрительномъ смыслѣ) женщина. Ірися, цьохля проклятуща, завзятійша од всіх брехух. Котл. Ен. IV. 33.
Чатівник и чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі. К. ЦН. 288.
Нас спонсорують: