Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лутець

Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня. Вас. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТЕЦЬ"
Ґузу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґузуля.
Марнові́рство, -ва, с. Суевѣріе. Желех.
Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Св. Л. 23. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані... Мир. ХРВ. 177.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у.
Полляти, -лля́ю, -єш, гл. Полить. Сквир. у.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа. АД. І. 133.
Терпкуватий, -а, -е. Терпковатый.
Хаба, -би, ж. = хабета. Желех.
Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.