Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лутець

Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня. Вас. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУТЕЦЬ"
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Ли́шній, -я, -є. = зайвий. Господи вишній, чи я в тебе лишній. Ном. № 11729.
Мудрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Быть въ затруднительныхъ хлопотахъ? Мудрується, як сучка перед перевозом. Ном. № 10958.
Натинина, -ни, ж. Овечья шерсть, снятая съ годовалой овцы. Шух. І. 196.
Податливий, -а, -е. Податливый. Дуб податливіший рубати, ніж грушина. Волч. у.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав. Мнж. 20.
Таксаторський, -а, -е. Таксаторскій.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.