Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучечок

Луче́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ лук. 2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начиння. Cм. начиння и стілець. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЕЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧЕЧОК"
Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.
Витолочити Cм. витолочувати.
Гарбачій, -чія, м. Рабочій изъ артели пастуховъ овецъ, завѣдывающій гарбою съ припасами, — исполняющій обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Підгледіти, -джу, -диш, гл. = підглядіти.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Полопатися, -паємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються. Ном. № 1246.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз. Вх. Лем. 479.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧЕЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.