Беззбройний, -а, -е. Безоружный.
Го́ре, -ря, с. 1) Горе, печаль, горесть. Іде дівчина до хати, несе своє горе. 2) Горе, несчастіе. З щастя та з горя скувалася доля. На го́ре йде́ться, пішло́. Пошло на несчастіе. Живе́, го́ря прикупи́вши. Плоховато живетъ. Ум. Го́ренько, го́речко.
Гу́тір, -торі, ж. Разговоръ, бесѣда. Всяку гутір піддобряла, мов медком, словами.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Вітер віє, повіває, казаночок закипає.
Ку́кса, -си, ж. 1) Изуродованная рука. Доконала твою силу болюча кукса. (Сказано о человѣкѣ съ отрубленной рукой). 2) Человѣкъ съ изуродованной рукой. Я — кукса, куксою і зватись буду (говорить о себѣ человѣкъ съ отрубленной рукой). 3) Животное съ изуродованнымъ отъ нароста копытомъ или самое изуродованное копыто.
Помеже нар. = поміж. Ходить пан Каньовський та помеже шанці... Ой втікала бондарівна помеже домами.
Простіненько нар. = простісінько. А я простіненько за ним побіг.
Скакучий, -а, -е. Имѣющій свойство прыгать. Сей горох скакучий, як молотиш.
Хворостина, -ни, ж. Хворостина. Не мила та хворостина, що по очах била. Ум. хворостинка.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися.