Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гайтів, -това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = гайник. Вх. Лем. 401.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт. Вх. Пч. I. 8.
Досте́мено нар. Точно, точь въ точь. Достемено так робиш, як той баран. Рудч. Отак достемено і у нас. Шевч. (О. 1861. X. 5).
Навитребе́нькуватися, -куюся, -єшся, гл. Наприхотничаться, накапризничаться.
Подоварювати, -рюю, -єш, гл. Доварить многое.
Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують. Харьк. у.
Почащати, -ща́ю, -єш, гл. Учащать; часто ударять. А він все булавою його почаща, та бив, аж поки той упав. Мнж. 20.
Свобідно нар. Свободно. Вх. Зн. 62.
Улога, -ги, ж. Впадина, углубленіе. Угор. Улоги. Каменныя котловины, амфитеатральнаго вида, въ юговосточной вѣтви галицкихъ Карпатъ. Шух. І. 3.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Нас спонсорують: