Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бридкість, -кости, ж. 1) Мерзость, гнусность. 2) Безобразіе, дурнота.
Буркіт, -коту, м. 1) Воркованіе. 2) Шумъ. Иноді тут як в казані кипить, клекоче: і співи йдуть, і сварки, і так крик та буркіт. Св. Л. 217. 3) Ворчанье.
Глузовник, -ка, м. Насмѣшникъ. Парубки глузовники все було з старого шкилюють. Харьк.
Дебельне́нький, -а, -е., Ум. отъ дебелий.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ. Шух. I. 273, 280.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Мет. 259. Заревіло, загреміло, застугоніла земля. Стор. МПр. 143.
Затахлува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запропастить. Затахлував усю худобу і кінця не знайдеш.
Обтіпувати, -пую, -єш, сов. в. обтіпати, -паю, -єш, гл. Обтрепывать, обтрепать. Шматок засмальцьованого папіру з обтіпаними краями. Мир. ХРВ. 13.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха. Вх. Зн. 52.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Нас спонсорують: