Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брязкити, -кит, ж. мн. Бренчалки, погремушки. Встрѣчено только въ фальсифицированной думѣ о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю. У дудки грали і в брязкити бряжчали. ЗОЮР. І. 178.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Головень Ii, -вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.
Затарасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Увязнуть въ грязи. Оттут їхала пані у кареті та як затарасувалась у багні, то насилочку двома парами волів витягли. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Падина, -ни, ж. Падь, небольшая круглая долина.
Патлань, -ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Повгодовуватися, -довуємося, -єтеся, гл. Откармливаться, откормиться (о многихъ). Гарно у вас индики повгодовувалися. Васильк. у.
Сторожувати, -жую, -єш, гл. Дѣлать сторожі. Cм. сторож 3. Вас. 151.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг. Павлогр. у.
Нас спонсорують: