Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться.
Виїзд, -ду, м. Выѣздъ, отъѣздъ. Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді.
Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами.
Плянта, -ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно.
Подолянка, -ки, ж. Жительница Подолья. Ой не жаль мені дівки подолянки, но жаль мені червоної китайки. Ум. подоляночка. Три подоляночки — всі три сестроньки.
Полубочок, -чка, м. Боченокъ ведеръ въ 10 — 15. Аж три бочки й полубочки та солодкого меду.
Соловейків, -кова, -ве Соловьиный. Ой коби я мала орлові крила, соловейкові очі.
Тепер, тепера, нар. Теперь. Як не тепер, то в четвер. Оставайся, мамо, в лузі, вже тепера ми сами друзі. Ум. тепе́рка, тепе́рки, тепе́ркива, теперенька, тепереньки, тепе́ренько, теперечка, теперечки. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як на них ступити. Де то вона тепереньки? Теперечки не дам байбарака. Ой кохав тебе, потішав тебе та казав: моя будеш, а теперенько коло иншого як голубонька гудеш.
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть.
Хрупка, -ки, ж. Хрящъ, маленькая косточка (въ тѣлѣ).