Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать. Вх. Зн. 12.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Чуб. Стрічки мають в синьому небі. Левиц. І. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Рудч. Чп. 216. Ой високо клен-дерево має. Мет. 115. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. Грин. III. 410. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника. К. Орися.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Небіль, -лю, м. Крупный камень песчаникъ (не битый). Мнж. 186.
Підлити Cм. підливати.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Поплавець, -вця́, м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118).
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно. Мнж. 147.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця. Грин. ІІІ. 654.
Шмарити Cм. шмаряти.
Нас спонсорують: