Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дра́нець, -нця, м. Оборванецъ.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли. Млак. 17.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. І. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Харьк. г. Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левин. І. 38.
Ле́дарь, -ря, м. Лѣнтяй, бездѣльникъ, лодарь. В москалі оцих ледарів! Левиц. Пов. 184.
Перешивання, -ня, с. Перешиваніе.
Порозлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Разлетѣться (о многихъ). (Кури) порозлітались. Мнж. 2.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували. Новомоск. у.
Страшенний, -а, -е. Ужасный. Коли ж схопиться страшенний вітер. К. Іов. 5. Ховався страшенний змій. Стор. МПр. 128.
Стромляти, -ля́ю, -єш, гл. Втыкать, всаживать, вонзать. Попав пальцем в небо, стромляй дальше. Ном. № 1777. Стромляй сюди ноги, де я в міді стою. Рудч. Ск. І. 103.
Шмарнути, -ну, -неш, гл. Кинуть, бросить. Узяв з кади на їден палец (води), шмарнув. Гн. І. 16.
Нас спонсорують: