Бульбашний, -а, -е. Покрытый пузырьками, пѣнящійся. Коряк жемчужно-бульбашної вип'є.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Ходив глупів на весілля.
Голочванько, -ка, м. Убогій франтъ, бѣднякъ, желающій чваниться франтовствомъ.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Поволока, -ки, ж.
1) Ремни, шнурки на обуви.
2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать.
Червонуватий, -а, -е. = червонявий. Червонуватий світ.
Чирч, -ча, м. = черкач.
Шкарупіль, -лі, ж. Обноски мѣхового платья.