Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лусонути

Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСОНУТИ"
За́рубка, -ки, ж. Зарубка, насѣчка. Сумск. у. Ном., стр. 300, № 348. Рудч. Чп. 249. Ум. за́рубочка.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Кіснота, -ти, ж. = тіснота. На пороні й ломка зробиться через те, що кіснота. Каневск. у.
Олійня, -ні, ж. = олійниця 1.
Плескатися, -щуся, -щешся, гл. Плескаться. Плескалась рибка на воді. О. 1861. І. 97.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Полик, -ка, ж. Ум. отъ піл.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Свидний, -а, -е. = свидовий. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.