Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
За́сип, -пу, м. и заси́па, -пи, ж. = приспа.
Комонно нар. Конно.
Ма́ндель, -длю, м. Мѣра при складываніи сноповъ, горстей конопли и пр. въ 15 или 50 штукъ.
Намика́ти II, -ка́ю, -єш, гл. 1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку стога, намикає (намотує) той колач (довге перевесло з сіна) на вершок остреви, що вистає із стога. 2) Накладывать пластъ шерсти на щетку съ проволочными крючками, — для расчесыванія шерсти.
Присвітити Cм. присвічувати.
Пропіяка, -ки, м. Пропойца.
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. Мила б я стіни, щоб були білі. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. 2) Стѣна, плетена невода. 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. .
Увіритися Cм. увірятися.
