Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лусонути

Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСОНУТИ"
Гайдамацтво, -ва, с. Гайдамачество. Cм. гайдамака. Левиц. І. 535.
Гойдарь, -ря, м. и пр. = гайдарь и пр.
Ґирла́нка, -ки, ж. = Горлянка 1. Вх. Зн. 13.
Лаз, -зу, м. 1) Преимущ. во мн. ч. Лазаніе. Минулись мої ходи через огороди; минулися мої лози через перелази. ЮР. Збор. Петренко. 49. 2) Лѣсной проходъ звѣрей. 3) Лѣсная поляна. Желех. 4) мн. Нарѣзки полей, участки. Ум. лазо́к. Желех.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Первачечка, -ки, ж. Ум. отъ первачка.
Поварка, -ки, ж. = полоник. Черном.
Седляк, -ка, м. Селянинъ. Гол. Ум. седлячок. Помогай Біг, вбогий седлячку. Гол. II. 9.
Циб! меж., выражающее широкое шаганіе или перешагиваніе черезъ что либо. Але тільки москалі в коршму увігнались, — їден циб через вікно, другого вхопили. Рудан. І. 87.
Шолопати, -паю, -єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.