Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лучний 2

Лучни́й 2, -а́, -е́ Луговой. Лучне сіно. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧНИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУЧНИЙ 2"
Бинечка, -ки, ж. Ум. отъ биня.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. Св. Л. 26. 3) Объѣвшійся.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Очечко, -ка, с. Ум. отъ око. Мил. 185.
Очманіти, -ні́ю, -єш, гл. Очумѣть. Чи він очманів, чи що з ним діється. Полт. у.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Повигрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повигортати.
Розлинутися, -нуся, -нешся, гл. Разлетѣться. Не журися, наша мати, нами, як ми підростем, розлинемося сами. Чуб. V. 855.
Угризтися Cм. угризатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУЧНИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.