Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Виліпити Cм. виліплювати.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Дужість, -жости, ж.
1) Сила, мощь.
2) Здоровье.
Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі.
Зви́клий, -а, -е. Привыкшій. Я не звиклий був з дітьми.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. На згубу людей не можно в завод гнати. Де він робе мені на сухоту та на згубу.
Мачухі́вна, -ни, ж. Дочь мачехи, сестра по отцу, но не по матери.
Полити Cм. поливати.
Прянистий, -а, -е. = пряний. Прєниста худоба.
